Інституційна платформа

для проєктів сталого розвитку та Цифрової економіки.

Міжнародна корпорація (Хаб) з управління проєктами сталого розвитку

 

 

Світ змінився і вже не буде таким, як раніше. Клімат, екологія, неконтрольовані інновації, віртуалізація економіки, економічна невизначеність, пандемія COVID-19... Проблеми стають все більш глобальними. Світ ускладнюється. Виникла "Нова реальність".

 

У цій "Новій реальності" традиційні економічні моделі, орієнтовані на прості, раціональні бізнес-процеси, не дозволяють знайти відповіді на складні і комплексні виклики.

 

Потрібні нові рішення для економічного зростання і створення робочих місць. Потрібні рішення, які б забезпечили управління сьогоднішнім різноманіттям проблем і трансцендентними процесами. Потрібні рішення для системної модернізації інфраструктури, протистояння планетарним ризикам і забезпечення життєздатного майбутнього.

 

Іншими словами, потрібні нові інститути, нові механізми управління і нова модель економічної взаємодії.

 

Даний проєкт в якості рішення пропонує створення цифрової інституційної платформи, яка забезпечує середовище для розгортання “поліцентричних інститутів” і механізмів багатостороннього співробітництва для глобальної економічної взаємодії.

 

Ця платформа, з одного боку, орієнтована на реалізацію проєктів сталого розвитку зі складними технологіями, змішаним фінансуванням, міжгалузевою взаємодією і багатостороннім співробітництвом стейкхолдерів. При цьому проєкти забезпечуються масштабним інвестуванням на основі пільг, преференцій, гарантій і імунітету, що надаються міжнародним правом.

 

З іншого боку, цифрова інституційна платформа забезпечує розвиток Цифрової економіки шляхом розгортання інститутів, облікових систем і комунікацій для управління цифровими активами і цифровою власністю, створення робочих місць і розподілу доходів між учасниками Цифрового ринку, а також для регулювання, оподаткування та правового забезпечення інновацій, які виходять за рамки існуючого законодавства.

 

Розгортання цифрової інституційної платформи вимагає масштабного наукового забезпечення та супроводу. Управління знаннями, інформацією, компетенціями і експертизою необхідні як при створенні нових економічних інститутів, так і при реалізації наукоємних проєктів сталого розвитку.

 

Створення інституційних рішень є найважливішим завданням науки в період кризи і глобальних потрясінь, яким сьогодні є пандемія COVID-19.

 

 

Нове інституційне середовище: Цифрова економіка

 

Інновації, технології, а також глобальні загрози, починаючи від кліматичних змін і до пандемії COVID -19, безпрецедентно ускладнюють економіку, змінюють мислення і мотивації.

 

При цьому існуючі економічні інститути не дозволяють знайти відповіді на складні і комплексні виклики. В цій ситуації (згідно “закону про необхідність різноманіття” В.Ешбі) необхідним є розширення інституційного середовища, щоб реагувати на зміни, що відбуваються в економіці, соціумі та навколишньому світі.

 

Таким новим інституційним середовищем виступає Цифрова економіка. Цифрові платформи дозволяють охопити все різноманіття раціональних, ірраціональних і трансцентдентних процесів, не спрощуючи дійсність, а представляючи її у безлічі інтерпретацій і забезпечуючи управління зростаючою складністю. Нова Цифрова економіка здатна забезпечити нові моделі глобальної економічної взаємодії, а також економічне зростання і життєздатне майбутнє.

 

На практиці Цифрова економіка означає розширення існуючої економічної моделі і створення 4 нових галузей економіки:

 

Ці галузі потребують формалізації та інституціалізації нових відносин власності (перш за все цифрової власності), на яких розгортаються нові системи управління і нові інститути.

 

Цифрова власність, цифрові системи управління та нові інститути забезпечать регулювання, оподаткування, правову базу, безпеку та розвиток економічних відносин в рамках нових галузей. Враховуючи, що всі ці нові економічні сутності передбачають механізми глобальної взаємодії, то вони можуть бути легітимізовані виключно на міжнародному рівні, що потребує створення міжнародної інституції-Хабу.

 

Включення цих галузей до Класифікатору видів економічноі діяльності (КВЕД) забезпечить зростання інвестицій, створення нових ринків праці та інституціалізацію доходів від інновацій.

 

 

Концептуальна модель

 

Цифрова економіка поступово охоплює весь світ. Інтернет, Штучний Інтелект, VR/AR, криптовалюта стали масовою "Новою реальністю". Пандемія COVID-19 з її "економікою - не виходячи - з дому" і "соціальною дистанцією" істотно прискорила процес цифровізації, забезпечивши зростання е-торгівлі, цифрової взаємодії і віддаленої роботи.

 

Разом з тим правові інститути поки не в змозі ані регулювати зростаюче розмаїття цифрових трансграничних процесів, віртуальних систем і мікро-транзакцій, ані забезпечити вартісний обмін інформацією та знаннями, що знаходяться під управлінням користувачів.

Сьогоднішня цифровізація сконцентрована переважно на технологіях і обмежується в основному "приватним інтересом" інвесторів. Щоб стати економікою, цифровізація повинна базуватися на інститутах, а разом з "приватним інтересом" охоплювати також цінності і суспільне благо. Цей перехід "від технологій - до інститутів" наштовхнувся сьогодні на "фазовий бар'єр", який загальмував економічне зростання і породив кризові процеси.

 

Міжнародна ініціатива "Внесок особистостей, народів і країн у світовий розвиток", яка передбачає створення інституційної платформи для проєктів сталого розвитку та Цифрової економіки, покликана подолати цей "фазовий бар'єр".

 

Цифрова інституційна платформа (інституційний фрейм) створює середовище для формування "поліцентричних інститутів" [Е.Остром] на глобальному, регіональному і локальному рівнях, а також забезпечує взаємодію нових цінностей, нового суспільного блага і "приватного інтересу". Цей фрейм реалізується на основі Угоди про створення Міжнародної корпорації (Хаба) з управління проектами сталого розвитку відповідно до Віденської конвенції про міжнародні договори (1969).

 

Цінності індустріального періоду базувалися на демократичних свободах. Цінності Цифрової економіки розширені в сторону "демократичного індивідуалізму" ("істинного індивідуалізму" згідно Ф.Хайєка), який означає вищу ступінь відповідальності особистості перед суспільством і Природою.

 

У міжнародних відносинах також починають превалювати цінності, а не інтереси. Це означає, що хоча інтереси країн різняться, але цивілізаційні цінності по суті комплементарні і з’єднуються в Цілях сталого розвитку.

 

Цифрова інституційна платформа забезпечує механізми багатостороннього співробітництва стейкхолдерів для досягнення Цілей сталого розвитку. При цьому, базуючись на "демократичному індивідуалізмі" і захисті прав, інтересів і свобод економічних суб'єктів, ця цифрова платформа розширює сферу суспільного блага як в сторону цифрових і віртуальних благ, так і в область захисту навколишнього середовища і відтворення потенціалу біосфери відповідно до програмних документів ООН.

 

 

Цифрові інститути

 

Основою Цифрової економіки виступають її інститути, які забезпечать регулювання, оподаткування, правову базу, безпеку і розвиток в умовах постійних інновацій, а також глобальних і планетарних ризиків (кліматичних, екологічних, демографічних).

 

З огляду на глобальний характер інновацій і планетарних ризиків, нові інститути виходять за рамки національних законодавств і існуючої системи міжнародного права. Створення інститутів Цифрової економіки вимагає розгортання глобального інституційного фрейму - цифрової платформи, що забезпечує економічну взаємодію для розмаїття економічних суб'єктів.

 

Необхідність такого фрейму обумовлена наступними факторами:

 

Виходячи з цього, цифровий інституційний фрейм передбачає два ключових моменти: модернізацію відносин власності і модернізацію управління. Фрейм забезпечує впровадження трьох фундаментальних системоутворюючих інститутів: цифрових компаній, цифрової власності та цифрової інституційної платформи бізнес-взаємодії.

 

Інститути цифрових компаній і цифрової власності абсолютно адекватні тій новій реальності (новій онтології), яка склалася сьогодні в економіці, технологіях і соціумі. Вони забезпечують перехід до більш справедливого світу, для якого характерним є більш справедливий розподіл активів і пасивів в суспільстві, виходячи з кількості і якості праці, інтелекту, талантів і мотивацій індивідів.

 

Інститути цифрових компаній і цифрової власності забезпечують зайнятість і "економічну інклюзію", коли кожен індивідуум може стати учасником різних бізнес-процесів. При цьому досягається гармонія між особистими мотиваціями, приватним прибутком і суспільним благом.

 

Цифрова платформа бізнес-взаємодії означає багатовимірну модель економічної взаємодії на основі цифрового інтелекту і віртуалізації процесів. Платформа забезпечує механізми багатостороннього співробітництва стейкхолдерів, управління зворотними зв'язками, систему обліку пайової участі, автоформалізацію процесів, арбітраж, а також створення і функціонування "поліцентричної інститутів".

 

 

Цифрова власність

 

Фундаментальним питанням будь-якої економічної моделі є вирішення проблеми власності: визначення форм і методів володіння і управління активами і пасивами. З іншого боку, питання про власність є ключовим мотиваційним чинником економічного розвитку для бізнесу, держави і соціуму в цілому.

 

Перехід до нової економіки неможливий без вирішення питання про власність - володіння, розпорядження, управління новими активами (цифровими, інтелектуальними, екологічними).

 

Важливою властивістю власності (і грошей, зокрема) є здатність переносити цінність із сьогодення в майбутній час. Функції заощадження, накопичення і багатства є найважливішими економічними характеристиками власності і грошей.

 

Інтернет-ресурси та цифрові гроші не мають цієї функції. Цифрові активи мають умовну цінність, що стосується в основному теперішнього моменту без перенесення в майбутнє. Якщо ж ці активи інкапсулювати в бізнес-процеси, відносини і комунікації, що мають довгостроковий характер, то виникає стійка цінність, виникає власність і капітал.

 

Сьогоднішня "монетизація" цифрових активів на основі концепції "товаровізаціі" не приводить до розширення економіки і створення нових ринків. Для розширення економіки необхідна інституціалізація нових форм власності та систем управління.

 

Проблема інституціалізації цифрових активів вирішується шляхом впровадження інститутів цифрових компаній, цифрової власності та цифрової інституційної платформи. В рамках цих нових інститутів цифрові активи стають довгостроковою цінністю, якою можна володіти, розпоряджатися і управляти. Це істотно розширює економічний простір і забезпечує "економічну інклюзію".

 

 

Проєкти сталого розвитку

 

В якості пріоритетних проєктів сталого розвитку сьогодні розглядаються проєкти системної модернізації інфраструктури, а також масштабні наукоємні гео-природні проєкти, націлені на боротьбу зі змінами клімату, збереження природних екосистем, боротьбу з опустелюванням і деградацією земель.

 

Інфраструктурні та гео-природні проєкти внаслідок масштабності вимагають координації зусиль держав, бізнесу і суспільства і тому не можуть бути реалізовані в рамках національних економічних і природоохоронних програм. Їх реалізація можлива виключно в рамках міжнародного інституту, здатного забезпечити масштабне інвестування, а також пільги, преференції, гарантії і імунітет.

 

Проєкт створення Міжнародної корпорації (Хаба) з управління проєктами сталого розвитку представлений в Міжнародній ініціативі "Внесок особистостей, народів і країн у світовий розвиток".

 

 

Висновки

 

Під час пандемії COVID-19 соціум очікує від науки не тільки медичних інновацій, але також поліпшення ефективності та керованості економіки, щоб забезпечити масову зайнятість, економічне зростання і життєздатне майбутнє.

 

Глобальна пандемія виявила обмеженість національних інституцій. Потрібні нові міжнародні інституції, які зможуть ефективно протистояти планетарним ризикам і загрозам, будуть стимулювати економічне зростання і розвиток.

 

Локдаун, структурні зміни галузей і ринків праці, економічна невизначеність, соціальна напруженість - це лише вершина айсберга. Трансформації, що відбулися під час пандемії COVID-19, торкнулися економічного базису: цифровізація стала провідним трендом під час пандемії COVID-19.

 

Цифрові інновації кардинально змінюють життя суспільства. Але вони стають катастрофою для багатьох бізнесів і урядів, якщо виходять за межі правової системи і системи управління. Інтернет, з його новим просторово-часовим континуумом, в якому місце, процеси і події віртуальні, інтелектуальні границі розширені, а реальність представлена ​​у вигляді безлічі інтерпретацій, вимагає абсолютно іншої інституційної основи, яка виходить далеко за рамки національних законодавств і юрисдикцій.

 

Результатом пандемії буде не повернення до докризової економіки або "New Normal", а зовсім інша економіка. Адже навіть якщо 15% населення змінять свої вподобання, то на макроекономічних балансах - це фундаментальні зрушення.

 

У цих умовах бізнес, уряди і суспільство чекають від науки не тільки вакцину і методів боротьби з COVID-19, але перш за все нову модель розвитку, яка забезпечила б досягнення Цілей сталого розвитку та безпечне, життєздатне майбутнє.

 

Нова модель - це нові інститути, нова ідеологія, нова архітектура ринку і новий фрейм глобального управління. Нова модель повинна подолати "кризу глобального управління", забезпечити новий формат міжнародних відносин, управління планетарними загрозами і ризиками, розгортання нової індустріалізації, нових ринків праці, нових джерел прибутку і нових видів суспільного блага.

 

Суспільство чекає опису того, як добробут створюється, управляється і зберігається в світі, наповненому інноваціями, складністю, невизначеністю і безпрецедентною динамікою змін. Суспільство чекає від науки нового "образу майбутнього", наповненого новими концепціями, смислами і мотиваціями.

 

COVID-19 - це каталізатор змін, спрямованих на те, щоб зробити світ більш справедливим.

 

Проєкт розгортання цифрової інституційної платформи, що забезпечує подолання "фазового бар'єру" розвитку і вихід з сьогоднішніх кризових процесів, представлений в Міжнародній ініціативі "Внесок особистостей, народів і країн у світовий розвиток": c3n.info .