Проєкт
Угода
про створення Міжнародного Хабу
з управління проєктами сталого розвитку
Держави [ ____ ], [ _____ ], [ _____ ] учасниці цієї Угоди (надалі “Країни-учасниці”) та Благодійний Фонд “Міжнародна безпека та сталий розвиток” (надалі “Фонд”) (разом надалі "Сторони"),
визнаючи важливість, невідкладність і стратегічне значення створення нової системи міжнародної безпеки для захисту прав, інтересів і свобод, забезпечення сталого розвитку, а також протистояння гібридним формам агресії, технологічним ризикам та геопланетарним загрозам,
розуміючи, що нова система міжнародної безпеки спрямована на коеволюційний розвиток різних політичних систем та передбачає впровадження нових інститутів та суспільних форм, цифрової соціальної і солідарної економіки, цифрових платформ глобальної економічної взаємодії, цифрового суверенітету особистості, а також передачу кризових регіонів в міжнародне управління,
враховуючи, що інновації, цифровізація та Штучний Інтелект призводять сьогодні до “антропологічного переходу” до нової соціальності, економічного індивідуалізму і виникненню нових “несистемних” форм організованості, що потребує розширення інституційної інфраструктури та архітектури глобального управління, а також цифрових платформ глобальної економічної багатосторонньої взаємодії,
усвідомлюючи, що правові відносини у глобалізованому, цифровізованому та гіперзв‘язаному світі потребують розширення правової системи у бік “цифрового права”, яке забезпечить формалізацію і інституціалізацію цифрової правосуб‘єктності, “цифрової власності”, цифрового “суверенітету особистості” та цифрових соціальних гарантій,
розуміючи, що кіберпростір потребує впровадження “інституційної інфраструктури безпеки” для забезпечення інформаційного та інтелектуального суверенітету, конфіденційності, безпеки даних, захисту прав, інтересів і свобод особистості,
підтверджуючи необхідність переходу до сталого розвитку, що визначено Монтеррейським консенсусом Міжнародної конференції ООН з фінансування розвитку (18-22 березня 2002, м.Монтеррей), Йоганнесбурзьким Планом виконання рішень Всесвітньої зустрічі на вищому рівні зі сталого розвитку (26 серпня - 4 вересня 2002, м. Йоганнесбург), рішеннями Конференції ООН зі сталого розвитку "РІО + 20: Майбутнє, якого ми хочемо" (20-22 червня 2012, м.Ріо-де-Жанейро), Самітом Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй 25-27 вересня 2015 року "Перетворення нашого світу: порядок денний в галузі сталого розвитку до 2030 року" та Цілями сталого розвитку,
розуміючи сталий розвиток як нову цивілізаційну модель міжнародної безпеки, яка здатна забезпечити всеосяжне економічне зростання, життєздатне майбутнє та коеволюційний розвиток особистостей, народів і країн, а також протистояти планетарним викликам,
беручи до уваги той факт, що світова спільнота має засоби і ресурси для вирішення проблем, пов'язаних із забезпеченням міжнародної безпеки, сталого розвитку, кліматичної / екологічної безпеки та життєздатного майбутнього,
усвідомлюючи, що національне законодавство не передбачає достатніх механізмів для регулювання Штучного Інтелекту, цифрових відносин та міжнародного співробітництва в сфері сталого розвитку, адаптації до змін клімату, збереження біорізноманіття тощо,
враховуючи, що здатність урядів фінансувати вирішення сьогоднішніх інфраструктурних, економічних та соціальних проблем є вкрай обмеженою, а довгострокові інфраструктурні інвестиції потребують пільг, гарантій та імунітету,
розуміючи, що для забезпечення міжнародної безпеки та досягнення Цілей сталого розвитку потрібні більш ефективні, демократичні і підзвітні міжнародні та багатосторонні організації для поліпшення міжнародної координації, мобілізації національних і міжнародних ресурсів,
враховуючи, що в якості виконавчого органу для досягнення Цілей сталого розвитку могла би виступити нова міжнародна організація, яка б діяла як хаб з управління проєктами сталого розвитку, забезпечувала трансграничний юридичний “суверенітет особистості” відповідно до Загальної декларації прав людини ООН, а також розгортання платформ для створення поліцентричних інституцій,
усвідомлюючи невідкладну і безумовну необхідність створення “Міжнародного Хабу з управління проєктами сталого розвитку”,
домовилися про наступне:
Стаття I
A. Міжнародний Хаб з Управління Проєктами Сталого Розвитку (далі - "Хаб") створюється як міжсистемне (синкретичне) об'єднання Сторін цієї Угоди. Кожна Сторона сприяє діяльності Хабу на території країн Сторін Угоди, а також на територіях інших країн, які приєдналися до проєктів Хабу. Для досягнення своїх цілей Хаб згідно із законами і правилами Сторони, де знаходиться Хаб, і країн, де Хаб веде свою діяльність, має правоздатність укладати договори, набувати та розпоряджатися нерухомим та рухомим майном.
B. Сторони можуть брати участь в діяльності Хабу як в цілому, так і в окремих його проєктах. Країни і резиденти інших країн, що приєдналися до проєктів Хабу, беруть участь на правах Сторін тільки за такими окремими проєктами.
C. Для здійснення своєї діяльності Хаб спирається на підтримку урядів, фондів, академічних та наукових установ, а також міжурядових та неурядових організацій і приватних інвесторів.
D. Фонд, як Сторона цієї Угоди, представляє і захищає права індивідуумів і відстоює справедливий розподіл цифрової доданої вартості, яка утворюється внаслідок віртуалізації економіки, цифровізації процесів та впровадження Штучного Інтелекту.
E. Фонд є власником Цифрової інституційної платформи (Платформи Web Розуму), яка спрямована на інституційне розширення архітектури глобального управління та впровадження нових форм організованостей з метою забезпечення безпеки, глобальної економічної багатосторонньої взаємодії, захисту прав, інтересів і свобод, а також створення інвестиційного середовища для реалізації проєктів сталого розвитку та адаптації до кліматичних змін.
Стаття II
А. Цілями Хабу є:
- створення і забезпечення нової системи міжнародної безпеки, яка базується на розгортанні Цифрової Соціальної і Солідарної Економіки, вирішенні питань адаптації і стійкості до кліматичних змін, а також на механізмах екстреної передачі кризових регіонів в міжнародне управління;
- досягнення Цілей сталого розвитку, задекларованих на Саміті Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй 25-27 вересня 2015 року "Перетворення нашого світу: порядок денний в галузі сталого розвитку до 2030 року";
- запровадження нового наративу світового розвитку "Внесок особистостей, народів і країн у світовий розвиток" (на заміну від існуючої доктрини "життєвого простору" / “lebensraum”);
- розвиток національного суверенітету у загальному змагальному імперативі сталого розвитку, визначеному Цілями сталого розвитку ООН;
- створення Міжнародної системи управління Цілями сталого розвитку на основі реалізації:
- глобального ринку проектів сталого розвитку (які охоплюють геоприродні проекти протидії та адаптації до кліматичних змін, проекти життєздатної інфраструктури та гнучкого агровиробництва, транс-логістичні проекти, збереження потенціалу природних екосистем, біорізноманіття, водних ресурсів, грунтів та ландшафтів);
- гомеоморфно поєднаного з ним ринку цифрової власності для здійснення інституційного інжинірингу і трансцендентних комунікацій, спрямованих на реалізацію права народів на розвиток;
- товаропровідної системи, спрямованої на інклюзію економічних і бізнес-процесів та соціальну логістику;
- підвищення ефективності інформаційної взаємодії в Інтернеті (на фоні домінування неструктурованої та фейкової інформації) за рахунок впровадження цифрових інститутів, цифрової ідентичності, цифрової власності та цифрового інтелекту;
- впровадження і розвиток глобальних цифрових інститутів: цифрової власності, цифрових компаній, цифрових акаунтів, цифрових кооперативних об’єднань суб’єктів (без створення юридичної особи), поліцентричних інститутів (самостійних центрів прийняття рішень), цифрових віртуальних середовищ, цифрових спільнот, цифрового інтелекту та Цифрової інституційної платформи (Платформи Web Розуму) для господарської діяльності;
- забезпечення легітимізації цифрової власності;
- розгортання Цифрової інституційної платформи (Платформи Web Розуму), яка забезпечує: a) створення цифрових інститутів, їх комунікацій та динамічних зворотних зв’язків; b) віртуальні середовища створення бізнесів; c) управління доданою вартістю; d) регулювання, оподаткування, правове забезпечення та безпеку глобальної економічної взаємодії; e) створення та монетизацію нових індивідуальних знань, нових індивідуальних бізнесів та нових активів;
- розвиток і впровадження нових солідарних систем концентрації капіталу, які потребують нових стратегій фінансових інструментів, стратегій хеджування та високоліквідних проєктів;
- розвиток і впровадження нових стратегій управління інвестиціями та систем моніторингу глобальних чинників інвестиційного бізнеса в умовах інклюзії, інновацій та швидкої зміни кон’юнктури і географії інвестиційних процесів;
- сприяння розвитку і впровадженню обігу Цифрових валют, які підкріплені цифровими активами, що забезпечують їх емісію та гарантують прибуток на банківський капітал;
- формування і розвиток бюджету благодійних програм Фонду для забезпечення соціальної справедливості та зменшення економічної нерівності;
- розвиток і впровадження механізмів участі держав у глобальних процесах розвитку для знаходження стійких компромісів в інтересах своїх країн, суверенного управління національними політиками та надійного захисту національних інтересів і геокультурних традицій;
- розвиток і впровадження на базі “цифрової інституційної платформи” (Платформи Web Розуму) трансграничної юрисдикції: a) для захисту прав, інтересів і свобод; b) для регулювання, оподаткування, правового забезпечення та безпеки; c) для надання міжнародних пільг, преференцій, гарантій і імунітету для проєктів сталого розвитку.
Особливу увагу Хаб приділятиме:
- розгортанню і розвитку “цифрової інституційної платформи” (Платформи Web Розуму), яка виступає середовищем для створення поліцентричних інститутів та автоформалізації правових відносин в умовах багатосторонньої взаємодії стейкхолдерів, віртуалізації процесів та збільшення інновацій;
– розгортанню і розвитку “Віртуального середовища для створення бізнесу”, яке створюється за рахунок акціонерного капіталу та має преференції, пільги, гарантії і імунітет як один із проєктів Хабу;
- реалізації ефективних, підзвітних і інклюзивних проектів сталого розвитку на всіх рівнях;
- неухильному, всеосяжному і стійкому економічному зростанню, повній і продуктивній зайнятості та гідній роботі для всіх на основі політики безпеки, самоорганізаційних механізмів управління інвестиційними проектами та вдосконалення систем організації ринку праці;
- впровадженню термінових заходів по боротьбі та адаптації до змін клімату;
- забезпеченню розробки та впровадження стійких моделей "споживання і виробництво";
- забезпеченню доступу до правосуддя для всіх;
- створенню гнучкої, життєздатної інфраструктури, сприянню всеосяжній і стійкій індустріалізації і заохоченню інновацій;
- залученню Університетів для визначення Природи як пріоритетного фактору глобальної безпеки, включаючи адаптацію до змін клімату та збереження біопотенціалу Планети;
− впровадженню наукових та освітніх механізмів суспільного розвитку “не за рахунок один одного, а на користь один одному”.
Цілями Хабу також є:
- створення і підтримка “цифрової інституційної платформи” (Платформи Web Розуму) і нових інститутів сталого розвитку;
- активізація міжнародного фінансового, технічного і гуманітарного співробітництва з метою забезпечення сталого розвитку та протидії і адаптації до кліматичних / екологічних викликів;
- вирішення системних питань: підвищення узгодженості функціонування міжнародних фінансової і торгової систем в інтересах сталого розвитку;
- створення умов мобілізації національних фінансових ресурсів для цілей сталого розвитку;
- мобілізація міжнародних ресурсів для цілей сталого розвитку, в тому числі прямих іноземних інвестицій, державних і приватних ресурсів;
- розгортання систем цифрової торгівлі в інтересах сталого розвитку;
- розвиток і поширення інновацій, технологій і пов'язаного з ними ноу-хау, включаючи передачу технології на взаємно узгоджених умовах, для стимулювання економічного зростання і сталого розвитку.
В. Для досягнення поставлених цілей Хаб запроваджує інституційний інжиніринг, який, охоплюючи об’єктивні, суб’єктивні і трансцендентні комунікації, надає можливості регулювати зворотні зв’язки та змінювати (кількісно та функціонально) інститути в залежності від кон’юнктури соціальних, економічних і геоприродних викликів, для чого:
a) розробляє і реалізує проекти сталого розвитку, спрямовані, в першу чергу, на вирішення системних питань: підтримка і розвиток нових видів економічної діяльності, які створюють робочі місця нової якості, реалізація гео-природних і гео-фізичних інженерних проектів для протидії кліматичним змінам, а також проектів, спрямованих на розширення і активізацію фінансово-торговельних відносин в інтересах розвитку;
b) забезпечує залучення інвестицій і мобілізацію міжнародних ресурсів для реалізації проектів сталого розвитку та здійснює організаційне, правове, наукове і технологічне забезпечення таких проектів;
c) для реалізації проектів сталого розвитку забезпечує розгортання інституційного фрейму управління та цифрової інституційної платформи (Платформи Web Розуму), створює і підтримує цифрові інститути, виступає провайдером такої електронної екосистеми; здійснює технологічну, методологічну, правову підтримку створених в цій екосистемі інформаційних ресурсів і сервісів, забезпечуючи їх інформаційну безпеку, еволюційний розвиток, а також арбітраж правовідносин;
d) розгортає і впроваджує сервіси цифрового менеджменту, цифрової взаємодії і електронної торгівлі в цілях сталого розвитку на регіональному, національному та місцевому рівні;
e) забезпечує міжнародне співробітництво в галузі сталого розвитку;
f) забезпечує обмін інформацією, досвідом і ноу-хау між фахівцями держав Сторін;
g) розробляє і сприяє прийняттю актів міжнародного права з питань сталого розвитку;
h) розробляє і реалізує інші заходи, спрямовані на досягнення цілей Хабу.
Стаття III
Для досягнення своїх цілей Хаб має право:
i) контролювати і перевіряти проекти Хабу відповідно до цієї Угоди;
ii) поширювати інформацію відповідним чином з метою сприяння здійсненню своїх проектів, заохочення пропозицій та розширення міжнародної участі в цих проектах;
iii) вводити відповідні форми співпраці з урядами, міжурядовими та неурядовими організаціями та програмами;
iv) залучати інвестиції, зокрема, приватного капіталу і використовувати власні кошти, отримані від господарської діяльності, для реалізації проектів Хабу;
v) отримувати кошти від урядів, міжурядових та неурядових організацій;
vi) відкривати філії Хабу;
vii) займатися іншими видами діяльності за згодою Ради керуючих Хабу.
Стаття IV
A. Хаб має в своєму складі Раду керуючих, Громадську Асамблею, Раду Афільованих банків та інвестиційних компаній, Раду міждержавного партнерства, Раду конструкторів, Міжнародну школу цифрової економіки та сталого розвитку, Секретаріат, що складається з директора, персоналу та дирекцій по проектам.
B. Громадська Асамблея, як багатосторонній дискусійний форум, організований та підтриманий Фондом, як Стороною цієї Угоди, створює умови для розробки моделей і проектів сталого розвитку та управління Хабом на основі принципів демократії, суверенітету і права на розвиток. Фонд, як Сторона Угоди, відстоює інтереси Громадської Асамблеї та своїх членів в Раді керуючих.
C. Рада керуючих відповідає за:
i) визначення політики Хабу і його власних правил і процедур;
ii) прийняття нових членів Хабу;
iii) встановлення загальних критеріїв та пріоритетів для затвердження проектів;
iv) затвердження проектів відповідно до статті VI;
v) прийняття Статуту і, якщо необхідно, інших виконавчих заходів; і
vi) інші функції, якими його наділяє ця Угода або які необхідні для здійснення цієї Угоди.
Рішення Ради керуючих приймаються простою більшістю всіх Сторін.
D. Кожна із Сторін - учасниць цієї Угоди представлена в Раді керуючих одним голосом. Кожна Сторона призначає одного представника до Ради керуючих протягом семи (7) днів з дня набрання чинності Угодою.
E. Рада керуючих приймає Статут Хабу, в якому вказує:
i) структуру і функції Громадської Асамблеї, Ради керуючих, Ради міждержавного партнерства, Ради афільованих банків та інвестиційних компаній, Ради конструкторів, Міжнародної школи цифрової економіки та сталого розвитку, Секретаріату;
ii) умови для країн, що приєдналися до проектів Хабу, умови виходу проектів і країн з під юрисдикції Хабу;
iii) процедури, що регулюють участь урядів, міжурядових та неурядових організацій в проектах Хабу, включаючи створення (генерацію), утилізацію цифрової власності та відновлення інформаційних ресурсів, включаючи фінансові трансакції;
iv) процес вибору, розробки, затвердження, фінансування, виконання, контролю і способів управління проектами Хабу;
v) спосіб отримання від міжнародних експертів наукових та інших необхідних технічних консультацій щодо запропонованих проектів;
vi) умови розподілу отриманого прибутку як Сторонами Хабу, так і прибутку країн, що беруть участь в проектах Хабу на правах Сторін;
vii) процедури розподілу прибутку Сторін Хабу, корпоративних і приватних інвесторів, при цьому Фонд може направляти частину свого прибутку на благодійні внески у проекти Хабу;
viii) процедури для цифрових і господарських суб'єктів Хабу:
- створення цифрових інститутів господарської та соціально-громадської діяльності (філії Хабу, форми цифрової власності, цифрові компанії, цифрові акаунти, цифрові кооперативні об’єднання суб’єктів (без створення юридичної особи), цифрові поліцентричні інститути (самостійні центри прийняття рішень), цифрові самоорганізаційні Хаби, інститути для проектів Хабу, цифрові інститути державного управління Країн-учасниць і сторін, що приєдналися до проектів Хабу), включаючи процедуру їх реєстрації в законодавчому полі Країн-учасниць;
- участь резидентів Країн-учасниць в цифрових суб’єктах (цифрових акаунтах, цифрових компаніях та цифрових кооперативних об’єднаннях) країн-нерезидентів і в проектах Хабу;
- відкриття рахунків в банках Країн-учасниць, гербові збори та фіскальні системи для цифрових акаунтів, цифрових кооперативних об’єднань та цифрових компаній різних форм власності і різних юрисдикцій;
- попередження воєнних конфліктів, техногенних катастроф, природних катаклізмів;
- процедури передачі в управління регіонів, які можуть зазнати, або зазнали техногенних катастроф, війн, природних катастроф, включаючи механізми залучення військових контингентів Країн – учасниць та інших формувань;
- формування і реалізації проектів відновлення;
- захист життєздатності цифрових екосистем Хабу, включаючи захист персональних даних;
- процедури виходу з проектів Хабу;
ix) процедури підготовки бюджету Хабу, складання рахунків та здійснення ревізій з цих питань;
x) відповідні керівні вказівки з прав на інтелектуальну власність, які виникають в результаті реалізації проектів Хабу, включаючи питання поширення інформації про результати проектів;
xi) умови розподілу власності Хабу після закінчення дії цієї Угоди або виходу з неї однієї з Сторін;
xii) кадрову політику;
xiii) порядок змін до Статуту, оформлення доповнень та додатків; і
xiv) інші структурні і функціональні заходи, необхідні для здійснення діяльності Хабу.
Стаття V
До участі в засіданнях Ради керуючих можуть запрошуватися в якості спостерігачів представники спеціалізованих установ, а також міжурядових, урядових і неурядових організацій.
Стаття VI
Кожен проект, який подається на ухвалення Ради керуючих, повинен супроводжуватися письмовою згодою урядів держав, на території якого повинен виконуватися проект. На додаток до попередньої згоди такої держави (держав) ухвалення проектів потребує схвалення Ради Конструкторів.
Стаття VII
A. Проекти, прийняті Радою керуючих, можуть фінансуватися або підтримуватися Хабом або урядами, міжурядовими або неурядовими організаціями або приватним капіталом безпосередньо або через Хаб.
Таке фінансування та підтримка ухвалених проектів забезпечуються на відповідних цій Угоді умовах, які встановлюються тими, хто їх забезпечує.
B. Представники Сторін у Раді керуючих та персонал Секретаріату Хабу не мають права на кошти проектів і не можуть безпосередньо використовувати їх в своїх інтересах як будь-яку проектну субсидію.
C. Проекти Хабу, включаючи майно і активи, де б і в чиєму розпорядженні вони не знаходилися, користуються імунітетом від будь-якої форми судового втручання, крім випадків, коли Хаб сам виразно відмовляється від імунітету. Однак передбачається, що жодна відмова від імунітету не поширюється на судово-виконавчі заходи.
D. Приміщення Хабу, майно і активи, включаючи майно і активи, що виникають в процесі реалізації проектів Хабу, де б і в чиєму розпорядженні вони не знаходилися, не підлягають обшуку, реквізиції, конфіскації, експропріації та будь-якій іншій формі втручання шляхом виконавчих, адміністративних, судових, законодавчих чи інших дій.
E. Спосіб участі країн, які на правах Сторін беруть участь в окремих проектах, визначається Статутом Хабу.
Стаття VIII
A. Хаб має право в межах країн, які приєднуються до цієї Угоди або до проектів Хабу:
i) вивчати на місці діяльність по проектам Хабу, наявні матеріали, використання коштів за звітами або відповідно до положень, передбачених угодою про проект, а також перевіряти пов'язані з виконанням проектів організації;
ii) перевіряти або ревізувати за його запитом будь-яку інформацію, включаючи записи та документи, пов'язані з діяльністю по проектах Хабу і використанням коштів, незалежно від місця знаходження таких записів та документів у період, під час якого Хаб забезпечує фінансування і згодом реалізацію відповідно до положень угоди про проект.
Для забезпечення Хабу доступу, необхідного для здійснення ревізії та контролю за проектами, як вимагає цей пункт, потрібна письмова згода, передбачена статтею VI.
B. Будь-яка Сторона, представлена в Раді керуючих, також має права, визначені в пункті А i), здійснення яких координується Хабом, за типовими проектами, які вона фінансує повністю або частково, або безпосередньо, або через Хаб.
C. Якщо встановлено, що умови проекту не виконуються, Секретаріат Хабу або уряд, що фінансує, Рада афільованих банків і інвестуючі організації можуть, поінформувавши Раду керуючих про причини цього, припинити реалізацію проекту та вжити відповідних заходів згідно з умовами угоди про проект.
Стаття IX
A. Приймаюча країна і місце розташування штаб-квартири Хабу визначаються Державами, які прийняли рішення щодо його створення на міжнародній конференції.
B. Сторони Угоди на солідарній основі проводять фінансування усіх витрат, пов’язаних із забезпеченням функціонування штаб-квартири Хабу.
C. Визначене в пункті В, а також оплату придбання обладнання, ліцензій, оплату персоналу і інші витрати на початковій стадії, частково або повністю бере на себе Рада афільованих банків та інвестиційних компаній, яка створюється на першому засіданні Ради керуючих.
D. В приймаючій країні Хаб має статус юридичної особи і в цій якості має право укладати договори, набувати та розпоряджатися нерухомим та рухомим майном, а також здійснювати позови і відповідати за позовами.
Стаття X
Уряди країн-учасниць Угоди гарантують, що:
i) (a) фонди та власність Хабу або будь-якої його філії, включаючи будь-які відсотки, що нараховуються на кошти, які зберігаються в банках країн-учасниць, звільняються від оподаткування або інших зборів, встановлених урядами країн-учасниць і будь-якими їх органами;
(b) товари, запаси та інша власність, які поставляються або використовуються у зв'язку з діяльністю Хабу або його проектами, можуть імпортуватися в країни-учасниці, експортуватися з них або використовуватися в них без сплати будь-яких тарифів, зборів, мит, податків на імпорт та інших подібних податків і зборів, встановлених країнами-учасницями. З метою отримання пільг відповідно до цього пункту, товари, запаси та інша власність повинні бути визначені в угоді про проект, або засвідчені Виконавчим директором Хабу як товари, які будуть використані або Хабом, або в проектах Хабу. Процедури такого посвідчення викладаються в Статуті;
(c) кошти, отримані фізичними і юридичними особами, включаючи кошти наукових організацій або вчених і фахівців, у зв'язку з проектами та діяльністю Хабу, не підлягають оподаткуванню або іншим зборам з боку урядів країн-членів Угоди або будь-яких їх органів;
ii) (a) Хаб, уряди, міжурядові та неурядові організації, а також приватні інвестори мають право без обмеження переводити Хабу кошти, пов'язані з його проектами або діяльністю;
(b) для фінансування Хабу, а також його проектів та в своїй діяльності Хаб має право самостійно і від імені утворень, зазначених в підпункті ii) (a), продавати іноземну валюту в державах-учасницях Угоди і здійснювати платежі.
Стаття XI
A. Сторони тісно співпрацюють з метою сприяння врегулюванню судових справ та юридичних претензій згідно з цією статтею.
B. Якщо немає домовленості про інше, уряди країн-учасниць цієї Угоди в тому, що стосується порушення громадянами чи організаціями судових справ і юридичних претензій, за винятком договірних претензій, що виникли внаслідок дій або бездіяльності Хабу або його персоналу під час здійснення діяльності Хабу:
i) не порушують жодних судових справ проти Хабу, його персоналу та його проектів;
ii) беруть на себе відповідальність за ведення справ, пов'язаних з судовим розглядом і юридичними претензіями, зазначеними вище, проти Хабу, його персоналу та його проектів;
iii) забезпечують недоторканність майна, проектів Хабу і його персоналу щодо судового переслідування та юридичних претензій, зазначених в пункті ii) вище.
C. Положення цієї статті не перешкоджають компенсації або відшкодуванню згідно з відповідними міжнародними угодами або національним законодавством будь-якої держави.
D. Ніщо в пункті (B) не повинно тлумачитися як перешкода кримінальної відповідальності або юридичним претензіям проти громадян держав-учасників.
Стаття XII
A. Представники Сторін у Раді керуючих користуються такими ж привілеями та імунітетами, як ті, які передбачені в статті IV Конвенції про привілеї та імунітети Організації Об'єднаних Націй.
B. Посадові особи Хабу користуються такими ж привілеями та імунітетами, як ті, які передбачені в статті V Конвенції про привілеї та імунітети Організації Об'єднаних Націй.
C. Експерти Хабу користуються такими ж привілеями та імунітетами, як ті, які передбачені для посадових осіб Хабу в пункті B вище.
D. Всі особи, які проходять підготовку або беруть участь в програмі з обміну персоналом, організованої в штаб-квартирі Хабу або в іншому місці на території держав-членів, мають право в'їзду в країну перебування або виїзду з неї, якщо це необхідно з метою їх підготовки або обміну персоналом. Їм забезпечуються можливості для негайного проїзду, а візи - при необхідності в них - також надаються в терміновому порядку і безкоштовно.
E. Хаб у всіх випадках співпрацює з відповідними органами влади приймаючої країни та інших держав-членів для забезпечення належного здійснення правосуддя, дотримання національних законів і запобігання будь-яким зловживанням в зв'язку з привілеями, імунітетами та засобами, згаданими в цій статті.
Стаття XIII
Будь-яка Міжнародна організація або держава, яка бажає стати учасником цієї Угоди, має проінформувати Раду керуючих через Виконавчого директора. Рада керуючих забезпечує таку державу засвідченими копіями цієї Угоди через Виконавчого директора. Після схвалення Радою керуючих цій державі дозволяється приєднатися до цієї Угоди.
Стаття XIV
Хоча ніщо в цій Угоді не обмежує права Сторін виконувати проекти без звертання до Хабу, Сторони будуть докладати всіх зусиль, щоб використовувати Хаб для виконання проектів, які відповідають змісту і цілям Хабу.
Стаття XV
А. До цієї Угоди можуть вноситися поправки в будь-який час за згодою всіх Сторін, що ратифікували Угоду або прийняли його у відповідності зі своїми внутрішніми процедурами.
В. Будь-яка Сторона може в будь-який час вийти з цієї Угоди через шість місяців з дати письмового повідомлення про це інших Сторін.
Стаття XVI
Будь-який спір або претензія, що виникають з цієї Угоди або її виконання, порушення, припинення або недійсності, регулюється шляхом переговорів між Сторонами (Сторони, що приєдналися до проектів Хабу, в цій статті розглядаються як такі, правоздатність яких проходить за проектами, в яких вони беруть участь). У разі, якщо шляхом переговорів спір не врегульовано протягом шести місяців з дня, в який одна Сторона надала іншій Стороні письмову вимогу про проведення переговорів, спір або вимога передаються на вирішення в Арбітражний суд.
Арбітражний суд створюється для кожного конкретного випадку наступним чином:
протягом двох місяців після отримання запиту про арбітраж кожна з Договірних Сторін призначить одного арбітра. Ці арбітри обирають громадянина третьої держави або представника іншої міжнародної організації, який після схвалення Сторонами буде призначений Головою Суду. Голова Суду повинен бути призначений протягом трьох місяців з дати призначення інших арбітрів. Місцем арбітражного розгляду буде Гаага (Королівство Нідерланди). Робочою мовою є англійська мова;
якщо протягом будь-якого з періодів необхідні призначення не були зроблені, буде запрошено Президента Міжнародного суду ООН зробити відповідні призначення;
Арбітражний Суд прийматиме рішення більшістю голосів. Такі рішення будуть обов'язковими для Сторін. Арбітражний Суд визначатиме свою власну процедуру. Кожна Сторона буде нести витрати щодо своїх членів суду та свого представництва в арбітражному судочинстві; витрати по Голові Суду будуть нести в рівних частинах Сторони спору.
Стаття XVII
З метою якнайшвидшого фінансування проектів Сторони, що підписали цю Угоду, до ухвалення Статуту Радою керуючих встановлюють необхідні тимчасові процедури. Вони, зокрема, повинні передбачити процедури призначення Голови Ради афільованих банків та інвестиційних компаній, Виконавчого директора та необхідного персоналу, а також процедури подачі, розгляду і затвердження проектів.
Стаття XVIII
A. Ця Угода відкрита для підписання всіма державами до дати вступу в силу відповідно до Статті XIX.
B. Ця Угода підлягає ратифікації або прийняттю відповідно до внутрішніх процедур її підписантів. Відповідні документи здаються на зберігання Міністерству закордонних справ приймаючої країни.
C. Після вступу в силу цієї Угоди відповідно до Статті XIX держави, які не підписали Угоду, можуть приєднатися до нього, здавши на зберігання документи про приєднання Міністерству закордонних справ приймаючої країни після того, як їх прохання про вступ у члени буде схвалено Радою керуючих.
D. Держави, які повинні представити цю Угоду на затвердження своїм законодавчим органам, можуть підписати його "ad referendum" до отримання відповідного затвердження.
Стаття XIX
A. Ця Угода набуває чинності після того, як не менше 3 держав виконають всі внутрішні процедури, необхідні для участі в цій Угоді, і повідомлять про це інші Сторони дипломатичними каналами.
B. Ця Угода набуває чинності на тридцятий (30-й) день з дня отримання від трьох країн повідомлення, зазначеного в пункті A.
C. Для кожної держави, яка приєднується до цієї Угоди, ця Угода набирає чинності на тридцятий день після здачі на зберігання такою державою документа про приєднання Міністерству закордонних справ приймаючої країни.
D. До вступу в силу Угоди відповідно до пункту A вище вона (угода) після її підписання застосовується тимчасово в рамках, визначених національним законодавством.
На посвідчення чого нижче представлені, належним чином на те уповноважені, підписали цю Угоду.
Вчинено в ____________ числа ___ _________2024 р. в єдиному екземплярі.
ЗАЯВА під підписом <КРАЇНИ_1>
"В <КРАЇНІ_1>Хаб має правоздатність в тій же мірі, що і інша юридична особа, і, зокрема, здатність укладати договори, набувати та розпоряджатися рухомим і нерухомим майном, а також здійснювати позови і відповідати за позовами".
ЗАЯВА під підписом <КРАЇНИ_2>
"Як юридична особа Приймаючої країни, Хаб автоматично приймається як такий в <КРАЇНІ_2>. Хаб має правоздатність в <КРАЇНІ_2> як інша іноземна юридична особа, в тому числі здатність укладати договори, набувати та розпоряджатися рухомим і нерухомим майном, а також здійснювати позови і відповідати за позовами".
ЗАЯВА під підписом <КРАЇНИ_3>
________________________________________________________________________
ЗА <КРАЇНУ_1>: _______________ (підпис)
ЗА <КРАЇНУ_2>: _______________ (підпис)
ЗА <КРАЇНУ_3>: _______________ (підпис)
ЗА Благодійний Фонд “Міжнародна безпека та сталий розвиток”: ___________ (підпис)