ЗАТВЕРДЖЕНО

 Наказ МОЗ України

 08.05.2009 N 312

 

 

ПРОТОКОЛ

надання медичної допомоги хворим

на червоний плескатий лишай

 

 

 Код МКХ-10: L43 - ЧЕРВОНИЙ ПЛЕСКАТИЙ ЛИШАЙ

 

 Ознаки та критерії діагностики

 Хронічний сверблячий дерматоз, що характеризується мономорфними папульозними негострозапальними дермо-епідермальними висипами на шкірі та слизових оболонках, яким властиві такі особливості:

 - полігональні контури;

 - пупкоподібне центральне западання;

 - блискуча поверхня при боковому освітленні;

 - відсутність тенденції до периферичного росту;

 - наявність сітки Вікхема, яку видно в глибині папул після змазування водою чи олією;

 - синюшно-червоне, лілове, перламутрове забарвлення.

 

 Умови, у яких повинна надаватися медична допомога: районні та міжрайонні диспансери в сільських та міських адміністративних районах. Тип закладу - шкірно-венерологічне відділення. Профіль спеціаліста - лікар-дерматовенеролог. Хворі з метою уточнення діагнозу, тяжкими формами захворювання (виразково-ерозивні, бульозні, гіперкератотичні, розповсюджені з виразними суб'єктивними ознаками), з відсутністю ефекту від амбулаторного лікування підлягають госпіталізації.

 

 Діагностична програма:

 Лабораторні дослідження:

 клінічний аналіз крові (при необхідності дослідження повторювати 1 раз на 10 днів);

 аналіз сечі (2 рази);

 біохімічне дослідження крові (АлТ, АсТ, глюкоза, холестерин, тригліцериди, загальний білірубін, загальний білок, креатинін, коагулограма) (за необхідності дослідження повторюють);

 серологічне дослідження (РМП, РВ);

 флюорографічне дослідження;

 гістологічне дослідження біоптату шкіри (при атипових формах для уточнення діагнозу).

 

 Інструментальні методи дослідження:

 Ультразвукове дослідження (за показанням).

 

 Консультації спеціалістів:

 терапевт, гастроентеролог, онколог, стоматолог (при ураженні слизової оболонки порожнини рота), гінеколог (при генітальній локалізації висипу).

 

 Лікувальна програма:

 - Дієта N 5

 Усунення етіологічного фактора

 - дезинтоксикаційні засоби (неогемодез, реосорбілакт).

 - гіпосенсибілізуючі засоби (30% натрію тіосульфат, 10% кальцію глюконат, 25% магнію сульфат.

 - антигістамінні засоби (лоратадин, дезлоратадин, фенкарол, фексофенадин).

-         при виразному свербежі шкірі, наявності скарг невротичного характеру, порушеннях сну рекомендують антигістамінні препарати, що мають седативні властивості (хлоропірамін, клемастин, мебгідролін).

-         при виразному нічному свербежі показано використання ін'єкційних форм зазначених антигістамінних препаратів I покоління.

 - седативні засоби (гліцисед, таблетки валеріани, 3% розчин натрію броміду, пустирник, півонія).

 - за необхідності призначають транквілізатори (гідазепам, адаптол).

 У разі завзятого перебігу, торпідності до проводимої терапії або при ерозивно-виразковій, бульозній формах, при ураженні слизових оболонок призначають:

 - препарати амінохінолінового ряду (делагіл) і/або кортикостероїдні препарати (преднізолон, бетаметазон).

 При розповсюдженому шкірному процесі:

 - ПУВА-терапія, 25-30 сеансів на курс.

 При гіпертрофічній формі:

 - лазеродеструкція з використанням вуглекислого, інфрачервоного лазерів

 - апаратна кріодеструкція окремих осередків (процедуру проводять 1 раз на тиждень, на курс 4-6 сеансів)

 - внутрішньоосередкове введення кортикостероїдних препаратів (бетаметазон, триамцинолон).

 Зовнішнє лікування

 Глюкокортикоїдні мазі:

 При гіперкератотичній формі:

 кортикостероїдні мазі, що містять кератолітичні засоби, чергуються з використанням нафталанової, іхтіолової, солідолової мазей.

 У разі ерозивно-виразкової та бульозної форм на ерозії:

 - солкосерил (гель, мазь);

 - метилурацилова мазь;

 - тіотриазолінова мазь;

 

 Тривалість лікування

 Залежно від тяжкості перебігу 30-40 днів.

 

 Очікувані результати лікування

 Клінічна ремісія.

 

 Критерії якості лікування

 Покращення загального стану, усунення свербежу, регрес шкірних проявів.

 

 Можливі побічні дії та ускладнення

 Можливі індивідуальна непереносимість застосованих препаратів. У разі використання системних глюкокортикоїдів - притаманні їм побічні ефекти (синдром Іценка-Кушинга, порушення вуглеводного обміну, артеріальна гіпертензія тощо). У разі використання препаратів амінохінолінового ряду можливі ускладнення з боку органів зору (набряк роговиці, відкладення в ній препарату, незворотні зміни сітківки (звуження артерій, набряк і атрофія жовтої плями, плямиста дегенерація, скотома), порушення кровотворення.

 

 Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги

 Пацієнти підлягають диспансерному нагляду районним дерматологом за місцем проживання за потребою. Під час огляду звертається увага на регулярність обстеження суміжними спеціалістами: отоларингологом, стоматологом тощо за показаннями.

У період клінічної ремісії, у міжрецидивні періоди доцільне використання засобів неспецифічного стимулювання імунітету та полівітамінних комплексів.

 

 Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

 У період загострення захворювання гіпоалергенна дієта з обмеженням екстрактивних блюд і рафінованих вуглеводів.

 

 Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації

 Протипоказана робота з речовинами, що подразнюють шкіру. Усунення чинників, що провокують погіршення стану (гострі респіраторно-вірусні інфекції, переохолодження); психологічна реабілітація, а також санацію осередків хронічної інфекції, уникнення стресових ситуацій та проведення загальнозміцнюючих заходів. Санаторно-курортне лікування.

 

 Ступінь наукової доказовості - А.

 

 

 

 Директор Департаменту

 розвитку медичної допомоги                                                                                                   М.П.  Жданова