Проект

Про затвердження Порядку організації
та проведення психофізіологічної експертизи
працівників для виконання робіт підвищеної
небезпеки та тих, що потребують професійного добору

На виконання вимог статей 5, 17 Закону України "Про охорону праці", постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. № 1320 "Про затвердження Національної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2001-2005 роки"

НАКАЗУЄМО:

1. Затвердити та ввести в дію з 01.07.2008 року Порядок організації та проведення психофізіологічної експертизи працівників для виконання робіт підвищеної небезпеки, та тих, що потребують професійного добору", що додається.

2. Директору Департаменту організації та розвитку медичної допомоги населенню (Жданова М. П.) та директору Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду (Пономаренко А. М.), Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам головних управлінь та управлінь охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, керівникам закладів охорони здоров'я, підпорядкованих МОЗ України, та іншим центральним органам виконавчої влади, головному державному санітарному лікарю Автономної Республіки Крим, головним державним санітарним лікарям областей, міст Києва і Севастополя, на водному, залізничному, повітряному транспорті, об'єктів з особливим режимом роботи, директорам науково-дослідних інститутів гігієнічного профілю МОЗ та АМН України, ректорам вищих медичних навчальних закладів та закладів післядипломної освіти МОЗ України; начальникам управлінь та територіальних управлінь Держгірпромнагляду узяти до керівництва та виконання затверджений цим наказом Порядок організації та проведення психофізіологічної експертизи працівників для виконання робіт підвищеної небезпеки, та тих, що потребують професійного добору".

3. Директорам наукових установ гігієнічного профілю, визначених у додатку 1, , головному позаштатному спеціалісту МОЗ України зі спеціальності "Авіаційна та космічна медицина" і "Психофізіологія" (Єна А. І.) забезпечити науковий супровід і координацію науково-методичної діяльності, спрямованої на розробку професіограм, методик, критеріїв професійного добору тощо.

4. Голові Комітету з питань гігієнічного регламентування МОЗ України (Кравчук О. П.), голові проблемної комісії МОЗ та АМН України "Гігієна праці та профзахворювань" (Кундієв Ю. І.) забезпечити в установленому законодавством порядку наукову експертизу та подання на затвердження головному державному санітарному лікарю України психофізіологічні нормативи та регламенти ( критерії професійного добору по психофізіологічним показникам психофізіологічної експертизи, показники психофізіологічних якостей, методики, програмні тестові комплекси тощо).

5. Начальнику Центру психофізіологічної експертизи при Державному підприємстві "Головний навчально-методичний центр" Держгірпромнагляду (Маслюк В. В.) забезпечити ведення єдиного реєстру висновків психофізіологічної експертизи.

6. Міністерствам, працівники яких потребують психофізіологічної експертизи з урахуванням особливостей галузі, за участю галузевих центрів психофізіологічної експертизи розробити відповідні нормативні акти, що регламентують порядок проведення психофизиологичної експертизи працівників, та подати на затвердження до МОЗ та Держгірпромнагляду.

7. Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду МОЗ України (Пономаренко А. М.) подати в установленому порядку на державну реєстрацію цей наказ до Міністерства юстиції України.

8. Визнати такими, що втратили чинність:

8.1. Наказ Міністерства охорони здоров'я України та Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 263/121 від 23.09.94 "Про затвердження Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі"

8.2. Наказ Міністерства охорони здоров'я України та Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 102/85 від 06.06.95 "Про внесення змін до Переліку робіт де є потреба у професійному доборі"

8.3. Положення про систему професійного психофізіологічного відбору працівників для виконання робіт підвищеної небезпеки, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 04.05.2005 № 75 "Про створення Центру психофізіологічної експертизи працівників для виконання робіт підвищеної небезпеки".

8.4. Додаток 5 "Перелік робіт, для виконання яких є обов"язковим попередній (періодичний) медичний огляд працівника" абзац 5 пунктів 1,9, 10 Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затверджених наказом МОЗ України від 21.05.2007 № 246, який зареєстровано в Мінюсті 20.07.2007 за № 846/14113.

9. Контроль за викананням наказу покласти на першого заступника головного державного санітарного лікаря України, директора Депертаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду МОЗ України (Пономаренко А. М.) та першого заступника голови Держгірпромнагляду (Суслов Г. М.).

Перший заступник Міністра охорони здоров'я України, головний державний санітарний лікар України		Голова Державного комітету з нагляду за промисловою безпекою, охороною праці та гірничого нагляду
М.Г.Проданчук		С.О.Сторчак

------------------------------------------------------------------------------------------------------

АНАЛІЗ ВПЛИВУ РЕГУЛЯТОРНОГО АКТА
"Про затвердження Порядку організації та
проведення психофізіологічної експертизи
працівників для виконання робіт підвищеної
небезпеки та тих, що потребують професійного добору"

1. Визначення проблеми, яку передбачається розв'язати шляхом державного регулювання

Проект регуляторного акта "Про затвердження Порядку організації та проведення психофізіологічної експертизи працівників для виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору" підготовлено Міністерством охорони здоров'я України спільно з Державним комітетом України з нагляду за промисловою безпекою, охороною праці та гірничого нагляду.

Ефективність більшості видів професійної діяльності в умовах підвищеної небезпеки для здоров'я і життя працюючих значною мірою залежить від психофізіологічних якостей працівників і успішності застосування заходів психофізіологічної експертизи.

Нормативною основою для здійснення заходів психофізіологічної експертизи є вимоги статей 5 та 17 Закону України „Про охорону праці", якими передбачено, що до виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи (стаття 5) та працівники, зайняті на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, підлягають обов'язковому медичному огляду 9стаття 17); наказ МОЗ та Держгірпромнагляду від 23.09.1994 № 263/121 "Про затвердження "Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі", та наказ МОЗ України від 21.05.2007 № 246 "Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій".

Проте, зазначені накази лише констатують необхідність врахування результатів психофізіологічної експертизи при проведенні обов'язкових медичних оглядів та визначають перелік видів робіт і психофізіологічних показників, що повинні бути визначені, але не визначають організаційну систему, порядок і процедуру їх проведення. Крім того, діючий "Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі" є недосконалим, потребує доповнення і уточнення.

Затвердження даного документу дозволить встановити єдині вимоги щодо організації та проведення психофізіологічної експертизи працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки та ті, що потребують професійного добору, повноваження суб'єкта господарювання, повноваження суб'єктів, які здійснюють психофізіологічну експертизу.

Застосування Порядку організації та проведення психофізіологічної експертизи дозволить отримувати більш повні об'єктивні дані про стан здоров'я працівника, істотно підвищити рівень безпеки праці, здоров'я та працездатності шляхом встановлення відповідності працівника за його професійно важливими психофізіологічними якостями вимогам до виконання конкретно визначеної роботи підвищеної небезпеки та тієї, що потребує професійного добору.

2. Визначення цілей державного регулювання

Метою прийняття наказу МОЗ України і Держгірпромнагляду "Про затвердження Порядку організації та проведення психофізіологічної експертизи працівників для виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору" є запровадження заходів збереження працездатності, здоров'я, зниження рівня аварійності та травматизму на виробництві, пов'язаних з психофізіологічними причинами.

Головне призначення психофізіологічної експертизи працівників для виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору - це визначення відповідності працівника за його професійно важливими психофізіологічними якостями вимогам до виконання конкретно визначеної роботи підвищеної небезпеки та тієї, що потребує професійного добору.

Проект наказу розроблено на виконання постанови Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1320 про затвердження Національної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2001 - 2005 роки, розпорядження КМ України від 8 вересня 2004 р. N 651-р "Про затвердження плану заходів щодо реалізації положень Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями на 2004-2005 роки" з метою впровадження в провідних галузях промисловості системи професійного психофізіологічного відбору спеціалістів, зайнятих на роботах з підвищеним рівнем небезпеки, тат таких, що потребують професійного добору.

3. Визначення та оцінка усіх прийнятих альтернативних способів досягнення зазначеної цілі

Здійснення заходів психофізіологічної експертизи, як одного з етапів професійного добору можливе шляхом оцінки професійно важливих психофізіологічних якостей у рамках медичного огляду працівників, що заходиться у межах компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. З іншого боку, організація та здійснення державного нагляду за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з питань охорони праці в частині промислової безпеки, безпечного ведення робіт покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.

Прийнятним способом розв'язання зазначеної проблеми є врегулювання порядку та процедури проведення психофізіологічної експертизи шляхом затвердження "Порядку організації та проведення психофізіологічної експертизи працівників для виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору" спільним наказом МОЗ України та Держгірпромнагляду.

Таким чином забезпечується створення централізованої системи психофізіологічної експертизи, використання стандартних методик та критеріїв, дотримання стандартних умов проведення експертизи, формування загальнодержавної бази даних.

Іншим альтернативним способом досягнення зазначеної мети може бути внесення змін до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, який затверджено наказом МОЗ України від 21.05.2007 № 246 "Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій".

Згідно з цим наказом, працівники, зайняті на роботах, що потребують професійного добору, повинні надати Комісії, яка проводить медичний огляд, висновок психофізіологічної експертизи.

У той же час встановлення придатності/непридатності за психофізіологічними показниками можливе лише для роботи на висоті, верхолазних робіт і робіт пов'язаних з підійманням на висоту, а також з обслуговування підіймальних механізмів та роботи машиніста крану.

Передбачена необхідність психофізіологічного обстеження для працівників газорятувальної служби, гірничорятувальних служб, пожежної охорони та аварійно-рятувальних служб з ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру.

Отже частково згадуються роботи, що потребують професійного добору, проте, немає жодних згадувань про роботи підвищеної небезпеки.

Психофізіологічна експертиза є прикладом міждисциплінарної проблеми, що поєднує медичну, біологічну та психологічну галузі науки і практики. Тому, для нормативного врегулювання організації і порядку здійснення психофізіологічної експертизи найбільш доцільним є розробка і прийняття окремого нормативного акту "Порядку організації та проведення психофізіологічної експертизи працівників для виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору" із затвердженням його спільним наказом МОЗ України та Держгірпромнагляду.

4. Механізм, який пропонується застосовувати для розв'язання проблеми і відповідні заходи розв'язання проблеми

Документ визначає організацію та порядок проведення психофізіологічних досліджень рівня розвитку професійно важливих психофізіологічних якостей працівника.

1. Основна мета психофізіологічної експертизи - вироблення прогнозної оцінки рівня відповідності рівня професійно важливих психофізіологічних якостей працівника, який залучається до виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, професійним вимогам до виконання конкретного виду роботи, шляхом оцінки професійно важливих психофізіологічних якостей за єдиним порядком, єдиними методами, нормами, і критеріями професійної психофізіологічної придатності. професійним вимогам до виконання конкретного виду роботи

Суб'єкт господарювання за участю закладу Державної санітарно-епідеміологічної служби та територіального органу з нагляду за охороною праці щорічно (на 1 грудня поточного року) визначає перелік конкретних робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору (згідно додатків 3, 4), що виконуються чи плануються до виконання на даному підприємстві (організації) в наступному році, про що складається Акт визначення категорії працівників, які підлягають ПФЕ (додаток 5). Протягом місяця суб'єкт господарювання складає Список працівників, які підлягають проведенню періодичної ПФЕ в наступному році та погоджує його із закладом Державної санітарно-епідеміологічної служби

2. Психофізіологічна експертиза проводиться для працівників підприємств, організацій, установ (надалі - підприємств) незалежно від форм власності й господарювання , де технологічний процес, використовуване обладнання передбачає виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору.

3. Результати психофізіологічної експертизи працівників використовуються при вирішенні таких задач:

вирішення питання про придатність до роботи конкретного працівника при попередньому (періодичному) обов'язковому медогляді;

розслідування причин аварій, травм, та передумов до їх виникнення;

встановлення рівнів професійного ризику для працівника та розробка індивідуальних профілактичних заходів;

розслідування випадків професійних захворювань, отруєнь та інших порушень, пов'язаних з роботою;

розробка профілактичних заходів щодо дотримання безпечних умов праці.

4. Психофізіологічну експертизу здійснюють суб'єкти Системи психофізіологічної експертизи: Головний науково-методичний центр з питань психофізіологічної експертизи МОЗ України при Інституті медицини праці АМН України, Центр психофізіологічної експертизи при Державному підприємстві "Головний навчально-методичний центр" Держгірпромнагляду, Галузеві науково-методичні центри психофізіологічної експертизи при наукових установах гігієнічного профілю МОЗ України, Галузеві та Регіональні відділи психофізіологічної експертизи (створені як окремі суб'єкти господарювання або у складі інших суб'єктів господарювання незалежно від форми власності) за наявності позитивного висновку комісії, створеної Центром психофізіологічної експертизи ДП ГНМЦ за участю представників Комітету з питань гігієнічного регламентування МОЗ України.

5. Порядок організації та проведення психофізіологічної експертизи передбачає:

визначення переліку робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору;

визначення об'єктів та суб'єктів психофізіологічної експертизи;

затвердження головним державним санітарним лікарем України та введення в дію наказом Міністерства охорони здоров'я України номенклатури та обсягів психофізіологічних досліджень, методик (комплексу методик), Програмних тестових комплексів для психофізіологічного обстеження та критерії за окремими видами робіт і професіями (розглядаються профільною проблемною комісією МОЗ та АМН України і Комітетом з питань гігієнічного регламентування МОЗ України);

психофізіологічне обстеження працівника і визначення рівня його професійно важливих психофізіологічних якостей;

встановлення відповідності працівника за психофізіологічними критеріями професійним вимогам до виконання роботи підвищеної небезпеки та такої, що потребує професійного добору, на підставі оцінки результатів психофізіологічного обстеження;

результати психофізіологічного обстеження працівника оформляються протоколами за формами МОЗ України та реєструються в журналах;

за результатами психофізіологічної експертизи за формою складається Висновок психофізіологічної експертизи, в якому вказується відповідність (невідповідність) професійним вимогам до виконання (назва робіт) та можливість (неможливість) бути допущеним до виконання конкретного виду робіт;

протоколи, Висновок психофізіологічної експертизи надаються працівнику та суб'єкту господарювання (замовнику), який зберігає їх 10 років;

при відкритті та в подальшому не рідше одного разу на три роки за рахунок суб'єктів системи психофізіологічної експертизи комісія, створена Центром експертизи ДП ГНМЦ за участю фахівців Комісії з фізіолого-гігієнічного регламентування важкості і напруженості праці Комітету з питань гігієнічного регламентування МОЗ України здійснює контрольну перевірку дотримання стандартних умов проведення психофізіологічного обстеження, психофізіологічних методик та критеріїв суб'єктами системи психофізіологічної експертизи, про що складається відповідний Акт перевірки. У разі виявлення при контрольній перевірці суттєвих недоліків, Центр експертизи ДП ГНМЦ ініціює перед органами Державного нагляду за охороною праці (Держгірпромнагляд, МОЗ) питання про припинення повноважень Суб'єкту системи психофізіологічної експертизи з проведення психофізіологічної експертизи;

у разі незгоди з гігієнічною оцінкою умов праці заявник (роботодавець, працівник) має право оскаржити її у Галузевому центрі, Центрі експертизи ДП ГНМЦ або у порядку, встановленому чинним законодавством.

5. Обґрунтування можливості досягнення визначених цілей

У разі прийняття нормативного акту будуть реалізовані вимоги статей 5 та 17 Закону України " Про охорону праці" та гармонізована національна нормативна база з положеннями рамкової директиви Європейського Співтовариства № 89/391/ЄЕС по запровадженню заходів щодо поліпшення безпеки і захисту здоров'я робітників на виробництві щодо прийняття до уваги придатності працівника до роботи, яку йому довірили з погляду забезпечення безпеки праці та збереження його здоров'я.

Досягнення визначених цілей регуляторного акта забезпечується шляхом:

визначення номенклатури та обсягів психофізіологічних досліджень, методик (комплексу методик), Програмних тестових комплексів для психофізіологічного обстеження та критеріїв за окремими видами робіт і професіями;

визначення і офіційного підтвердження наявності в штаті галузевих і регіональних відділів кваліфікованих фахівців для проведення психофізіологічної експертизи, необхідної матеріально-технічної бази, підтвердження відповідності досліджень встановленим критеріям.

Можливої шкоди у разі настання очікуваних наслідків дії акта не передбачається.

Контроль за виконанням регуляторного акта передбачається відповідно до цього наказу.

6. Визначення очікуваних результатів акта.

Оцінка прийняття нормативного акта

№ п/п	Об'єкт впливу	Вигоди	Витрати
1	2	3	4
1	Держава	Забезпечення державної політики в галузі охорони праці: запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням (статті 5 та 17 Закону України „Про охорону праці"). Визначення закладів, установ, організацій, які компетентні проводити психофізіологічне обстеження професійно важливих якостей працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки та ті, що потребують професійного добору.
2	Суб'єкти господарювання	Встановлення відповідності працівника за його професійно важливими психофізіологічними якостями вимогам до виконання конкретно визначеної роботи підвищеної небезпеки та тієї, що потребує професійного добору з погляду забезпечення безпеки праці та збереження його здоров'я (статті 5 та 17 Закону України „Про охорону праці")	на проведення психофізіологічного обстеження працівників, які залучаються до виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору.
3	Органи державної влади	Зменшення рівня випадків виробничого травматизму і смертності від нещасних випадків при виконані робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору
4	Фізичні особи	Отримання об'єктивної інформації про наявний рівень ризиків випадків виробничого травматизму і смертності від нещасних випадків у результатів власних дій чи бездіяльності.

Прийняття нормативного акта сприятиме:

визначенню рівня професійно важливих психофізіологічних якостей, що визначають спроможність працівника діяти адекватно і надійно (увага, пам'ять, швидкість та точність реакції, здатність приймати адекватні рішення у напружених умовах діяльності);

прийняттю більш ефективних рішень, пов'язаних із найманням та розміщенням персоналу;

зменшенню ризику нещасних випадків, виробничого травматизму і смертності, пов'язаних з "людським фактором";

підвищенню методичного та фахового рівня спеціалістів, які проводять психофізіологічну експертизу.

Реалізація проекту наказу дасть змогу підвищити рівень промислової безпеки. Соціально-економічний ефект, який очікується від впровадження акта, полягатиме у зниженні рівня виробничого травматизму та аварійності, що пов'язані з "людським фактором", відповідно, зниженні витрат на ліквідацію аварій, страхових виплат по виробничому травматизму, збереженні життя та здоров'я працівників і населення.

7. Обґрунтування строку дії акта

Строк дії даного регуляторного акта не обмежений.

У разі визначення нових критеріїв або процедур будуть внесені відповідні зміни до документу.

8. Визначення показників результативності акта

Прогнозована кількість суб'єктів господарювання та фізичних осіб, на які поширюється дія акта залежить від наявності на виробництві шкідливих та небезпечних факторів та необхідності виконання у виробничій діяльності робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору.

На сьогодні діє 5 Галузевих центрів та 29 Регіональних відділів психофізіологічної експертизи у 24 областях України

Кошти, що витрачає суб'єкт господарювання на здійснення заходів психофізіологічної експертизи працівників для виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, є складовою частиною господарської діяльності суб'єкта господарювання.

Суб'єкти, які здійснюють заходи психофізіологічної експертизи повинні бути ліцензовані МОЗ України на медичну діяльність та перевірені Держгірпромнаглядом разом з МОЗ України.

Результати ПФЕ повинні бути оформлені протоколом, на підставі якого формується Висновок ПФЕ, в якому вказується, до якої групи слід віднести працівника за його професійно важливими психофізіологічними якостями.

Висновок ПФЕ повинен враховуватися Комісією з проведення медичних оглядів лікувально-профілактичного закладу при визначенні придатності працівника для роботи за професією.

Висновок ПФЕ видається: особі, яка пройшла обстеження - оригінал та 1 копія для надання у комісію з проведення медичних оглядів ЛПЗ; суб'єкту господарювання, який направив особу на ПФЕ - 1 копія. Копія Висновку ПФЕ також зберігається у Галузевому центрі, Галузевому або Регіональному відділі.

Копія Протоколу психофізіологічного обстеження разом з Висновком ПФЕ видається працівнику для надання у комісію з проведення медичних оглядів ЛПЗ. Оригінал Протоколу психофізіологічного обстеження працівника зберігається у Галузевому центрі, Галузевому або Регіональному відділі протягом 5 років.

Результати проведених досліджень хімічних, біологічних, фізичних, психофізіологічних факторів повинні бути оформлені протоколами за формами МОЗ України.

Рівень поінформованості суб'єктів господарювання та фізичних осіб з основними положеннями акта середній. Документ розглядався і обговорювався на нарадах МОЗ з залученням фахівців Держгірпромнагляду, інших зацікавлених міністерств і відомств, двічі розглядався на сумісних нарадах проблемної комісії МОЗ та АМН України "Гігієна праці та професійні захворювання" та Комітету з питань гігієнічного регламентування МОЗ України.

Прогнозні значення показників результативності регуляторного акта можуть бути виражені в зниженні рівня виробничого травматизму, в тому числі смертельного, зменшенні ризику виникнення професійних захворювань.

Після затвердження наказу і реєстрації його у Міністерстві юстиції України, передбачається розмістити його на сайті МОЗ України, тиражувати окремою брошурою та розмістити у відповідних виданнях.

9. Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватись відстеження результативності акта.

Відстеження результативності акта буде проводитись Міністерством охорони здоров'я України та Держгірпромнаглядом. Під час перегляду та за його результатами будуть вноситися зміни до відповідних пунктів.

Базове відстеження результативності акта здійснюється до набрання ним чинності шляхом моніторингу статистичних даних рівня виробничого травматизму, пов'язаного з психофізіологічними та організаційними причинами на підставі показників наглядової діяльності інспекторського складу органів Держгірпромнагляду та аналізу статистичних даних звернень до установ МОЗ України з приводу виробничого травматизму.

Повторне відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватись через рік після набрання ним чинності шляхом порівняння результативності показників, визначених під час проведення базового відстеження. У разі виявлення проблемних питань вони будуть усунені шляхом внесення відповідних змін

Періодичне відстеження результативності регуляторного акта буде проводитись раз на три роки, починаючи з дня повторного відстеження результативності, шляхом порівняння визначених показників, із аналогічними показниками повторного відстеження.

Відстеження буде здійснюватися за кількістю висновків психофізіологічної експертизи та актів перевірки Держгірпромнагляду та МОЗ України. Також буде враховуватися Перелік галузевих центрів, регіональних та галузевих відділів.

Для відстеження будуть залучатися фахівці Комітету з питань гігієнічного регламентування МОЗ України та провідні фахівці науково-дослідних інститутів гігієнічного профілю.

Строк виконання заходів повторного відстеження результативності регуляторного акта не більше, ніж сорок п'ять робочих місць.

Перший заступник Міністра,
головний державний санітарний
лікар України

М.Г. Проданчук