ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей із спадковими нефропатіями (дизметаболічні нефропатії)

 

Код МКХ-10: N 28.9

 

Спадкові нефропатії (дизметаболічні нефропатії) - захворювання сечової системи, пов'язані з порушенням обміну речовин в результаті полігенноспадкової мембранопатії.

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

 

1.     Наявність занепокоєння у дітей, частіше ночами, зв’язане з сечовипусканням (болісне, нечасте сечовипускання малими порціями, нетримання сечі), пастозність повік вранці, попрілості, рецидивуючий вульвіт у дівчаток.

2.     Зміна рН сечі: кисла – при уратурії, лужна при оксалурії і фосфатурії, неприємний запах сечі.

3.     Наявність в загальному аналізі  сечі протеїнурії   (від 0,033 до 0,33‰), гіперстенурії, мікрогематурії, кристаллурії, а також абактеріальної лейкоцитурії, циліндрурії.

4.     За даними проб 3імницького – зниження добового діурезу, ніктурія, гіперстенурія і гіперізостенурія.

5.     Наявність змін в біохімічному аналізі крові у вигляді високого рівня неорганічного фосфору або сечової кислоти при гіпоальбумінемії, в біохімічному аналізі сечі у вигляді підвищення вмісту фосфоліпідів і їх азотних компонентів, або підвищення рівня неорганічного фосфору, сечової кислоти, або оксалатів (більше 40 мг/доб.).

6.     Дані ультразвукового дослідження: наявність скупчення кристалів солей, неоднорідність і гіперехогенність паренхіми чашечково-мисочкової системи і інші зміни.

 

Показання.

1.     Нефропатії (оксалатна, уратна, фосфатна) у фазі ремісії.

 

Протипоказання.

1.     Нефропатії у фазі загострення.

2.     Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для дітей із захворюваннями сечостатевої системи.

 

Діагностична програма.

 

Обов’язкові дослідження.

1.     Аналіз сечі загальний – двічі (до і після лікування).

2.     Аналіз сечі на вміст оксалатів, фосфатів, уратів – двічі (до і після лікування).

3.     За показаннями біохімічний аналіз сечі – двічі (до і після лікування).

4.     Дані УЗД нирок і сечовивідної системи – до лікування (у тому числі дані з місця проживання), за показаннями – і після лікування.

 

Додаткові дослідження.

1.     Загальний аналіз крові з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і соавт. (2003) – двічі (до і після лікування).

2.     Проба за Зімницьким – двічі (до і після лікування).

3.     Визначення «якості життя» – двічі (до і після лікування).

 

Консультації фахівців: за показаннями.

 

Лікувальна програма.

1.     Санаторний режим I-II.

2.     Дієта №15, 5. При уратурії виключають продукти, які містять пурінові основи (печінка, мозок, нирки, оселедець, какао, шоколад, шпроти, горіхи, боби). При оксалурії  призначають картопляно-капустяну  дієту  з виключенням  бульйонів, щавлю, шпинату, какао,  шоколаду, томатів, смородини, буряка, бобів).  При фосфатурії призначають дієту з підвищеним вмістом нежирних сортів м'яса і риби з виключенням кислих ягід і яблук.

3.     Кліматотерапія відповідно сезону року (обтирання морською чи прісною водою за схемою загартування), повітряні та повітряно-сонячні ванни розсіяною радіації по I-II режиму, в палаті або на пляжі при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19-18°С, морські купання, (купання в прісному водоймищі) в літні місяці по I-II режиму при температурі не нижче 22-21°С, прогулянки біля моря, (у парку), ігри на повітрі.

4.     Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика (РГГ) або ранкова прогулянка 30 хв., ЛФК групова або індивідуальна з проведенням рефлекторно-сегментарного масажу №10; лікувальна ходьба по маршруту №1.

5.     Питне лікування. При оксалурії  слабо- і маломінералізовані переважно  гідрокарбонатні  питні води (типу «Нафтусі», «Миргородської», «Надії»),  при уратурії – лужні  гідрокарбонатні мінеральні води (типу «Єсентуки» № 4 і № 17, «Скіфської - 88», «Надії»), при фосфатурії - вуглекислі кальцієві – магнієві – гідрокарбонатні мінеральні води (типу «Нафтусі», «Савлух - Су», Феодосійські мінеральні води). Дозування питного лікування: по 5 мл/кг маси тіла, температури 37-40°С, з 50 мл до 100-150 мл на прийом, 3 рази на день (до або після їжі – залежно від типу шлункової секреції).

Курс питного лікування 21-26 днів.

6.     Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни (36-37°С, 10-15 хв., через день №10). З урахуванням супутньої патології методом вибору бальнеолікування можуть бути – вуглекислі ванни (35°С, від 5 хв. До 10 хв., через день №10), або йодобромні ванни (36-37°С, 10-15 хв., через день №10), або лікувальне плавання в басейні мінеральної води (28-30°С, 15-20 хв. № 10) або інші мінеральні ванни.

За відсутності бальнеолікування – гідротерапія у вигляді теплих прісних, соляних (за показаннями - перлинних, кисневих) ванн (36-37°С, 10-15 хв., через день №15) або у вигляді лікувального плавання в басейні (№ 15).

7.     Грязелікування: у вигляді нативного грязелікування (№ 10) або у вигляді поєднаних методик грязелікування гальваногрязелікування або електрофорезу грязьового розчину (ропа) на область проекції нирок - 0,03-0,06 ма/см210. Методом вибору може бути озокеритолікування (№10). За свідченнями – фітотерапія, методи нетрадиційної терапії.

 

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням кількості скарг. Нормалізація показників аналізів сечі. Нормалізація адаптивних реакцій. Поліпшення психоемоційного тонусу і оцінки «якості життя».

 

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 днів.

 

Критерії якості лікування.

Зменшення кількості скарг і поліпшення лабораторних показників сечі, даних ультразвукових і біохімічних методів дослідження, нормалізація показників «якості життя».

 

Можливі побічні дії та ускладнення.

Можлива індивідуальна непереносимість питного лікування. Заходи корекції: відміна, призначення фітотерапії.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

 

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                                                                         В.В.  Бондаренко