ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

 

Стандарт

санаторно-курортного лікування дітей з хронічним простим бронхітом

 

Код МКБ-10: J 41.0

 

Первинний хронічний бронхіт – хронічне розповсюджене ураження бронхів з повторними загостреннями, з морфологічною перебудовою секреторного апарату слизової оболонки, розвитком склеротичних змін у більш глибоких шарах бронхіальної стінки, з наявністю продуктивного кашлю протягом кількох місяців впродовж 2-х років, постійними різнокаліберними вологими хрипами, 2-3 загостреннями на рік протягом 2-х років, збереженням у фазі ремісії ознак порушення вентиляції легень. Діагностується при виключенні інших хронічних захворювань легень: муковісцидозу, бронхіальної астми, вад розвитку легеневої і серцево-судинної систем, синдрому циліарної дискінезії тощо.

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1.     2-3 загострення на рік впродовж не менш 2-х років.

2.     В анамнезі – продуктивний кашель в періоді загострення впродовж кількох місяців на протязі 2 років (з малопродуктивним кашлем вранці).

3.     При загостренні виділення мокроти різного характеру, переважно підвищеної в’язкості.

4.     Наявність подовженого видиху, жорсткого дихання, сухих нестійких хрипів на видиху в лежачому положенні.

5.     Притуплення в зонах запального процесу при загостренні і перкуторно-коробочного відтінку тону над ділянками емфіземи.

6.     Обмеження екскурсії грудної клітини при диханні, поява деформації грудної клітини, наявність задишки при загостренні (що зберігається після фізичного навантаження в фазі ремісії).

7.     На рентгенівському знімку – порушення структури коренів легенів, посилення та деформація малюнка легенів, пневмосклероз.

 

Показання.

Хронічний простий бронхіт у фазі ремісії.

 

Протипоказання.

·        Хронічний простий бронхіт в фазі загострення.

·        Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями органів дихання.

 

Діагностична програма.

 

Обов’язкові дослідження.

1.     Загальний аналіз крові (з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співав., 2002) – двічі (до і після лікування).

2.     Дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД) – двічі (до і після лікування).

3.     Ro-графія органів дихання (у тому числі дані з місця проживання) – до лікування.

 

Додаткові дослідження.

1.     Оцінка стану нейтрофилів по НСТ-тесту – двічі (до і після лікування).

2.     Визначення лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛІІ) по Я. Кальф-Каліфа – двічі (до і після лікування).

3.     Електропунктурна діагностика – до лікування, по показанням – після лікування.

4.     Визначення показників «якості життя» – двічі (до і після лікування).

 

Лікувальна програма.

1.     Санаторний режим I-II.

2.     Дієта № 15 (повноцінне збалансоване харчування).

3.     Кліматотерапія по I-II режиму відповідно сезону року: обтирання морською водою або вологі обтирання прісною водою за схемою загартовування, повітряно-сонячні ванни по I-II режиму в палаті або на пляжі при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19-18°С, морські купання (купання в прісному водоймищі) в літні місяці по І-ІІ режиму, при температурі води не нижче 22-21°С, прогулянки біля моря (в парку), ігри на повітрі.

4.     Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика (РГГ), ЛФК (дихальні методики груповим або індивідуальним методом, у тому числі за допомогою приладів біологічного зворотного зв'язку – БЗЗ), теренкур, ближній туризм.

5.     Масаж м'язів грудної клітки (ручний або апаратний), №10.

6.     Інгаляції лікарських засобів, або екстрактів бронхолітичних трав, або тепловологі інгаляції мінеральної хлоридної натрієвої води, щодня або через день, №10.

7.     Гальваногрязелікування або електрофорез ропи, або СМС-форез лікувальної грязі (ропи), або фонофорез грязі між лопатками, щодня або через день, або за показаннями – на комірцеву область, №10.

8.     Аерофітотерапія, або аероіонотерапія, або галотерапія (при відсутності інгаляційної терапії), №10.

9.     Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни (10-20 г/л, 36-37°С, 10-15 хв., через день, №8-10), або, з урахуванням супутніх захворювань і синдромів, інші мінеральні ванни, або лікувальне плавання в басейні мінеральної води (28-30°С, 15-20 хв., через день, №10), або у дітей старше 12 років – озонові ванни, №8.

10. Гіпобаротерапія (в багатомісних гіпобаритичних камерах) від 30 до 60 місць, щодня, №15.

11. За показаннями – фізіопунктура, нетрадиційна терапія, фітотерапія.

 

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення самопочуття і стану з поліпшенням «якості життя», нормалізація показників об’єктивних методів дослідження.

 

Термін санаторно-курортної реабілітації: 21-28 днів.

 

Критерії якості лікування.

Зменшення кількості скарг, поліпшення аускультативних та перкуторних даних, поліпшення лабораторних показників і оцінки «якості життя».

 

Можливі побічні дії і ускладнення.

Можлива індивідуальна непереносимість інгаляційної терапії. Заходи корекції: відміна, проведення гало терапії або аерофітотерапії.

Можлива індивідуальна непереносимість аерофітотерапії. Заходи корекції: відміна, за показаннями проведення курку фітотерапії.

 

Ступінь наукової доказовості: С.

 

 

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                                                                            В.В.  Бондаренко