ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей

 в станах  після перенесеного інфекційно-алергічного міокардиту

Код МКХ-10: І 41.0; І 41.1

Інфекційно-алергічний міокардит – захворювання, яке розвивається після перенесеної вірусної інфекції, яка доказана клінічними та лабораторними даними.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Перенесена вірусна інфекція, котра доказана клінічними та лабораторними даними або інший стан захворювання (медикаментозна алергія та інше) з ознаками враження міокарда.

Клінічні ознаки: астенізація, серцебиття, задишка після фізичного навантаження.

ЕКГ ознаки: порушення ритму, проводимості, зміни сегменту ST, тахікардія, або ритм галопу та інші.

Лабораторні ознаки: підвищення активності саркоплазматичних ензимів в сироватці крові (лактатдегідрогенази, креатинфосфокінази) на відміну від ревматичного міокардиту – відсутнє підвищення рівня сіалопротеїдів, гексоз.

Показання.

Після закінчення гострих та підгострих явищ при серцевій недостатності не вищій від I-А стадії та при відсутності тяжких порушень серцевого ритму.

Протипоказання.

Серцева недостатність вище від I-А стадії та при наявності тяжких порушень серцевого ритму, кардіомегалія (за рентгенологічними даними).

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

В профільних санаторіях бальнеокліматичних курортів, або відділеннях багатопрофільних санаторіїв.

Діагностична програма.

Обов’язкові дослідження.

1. Загальний аналіз крові – двічі (до і після лікування).

2. Загальний аналіз сечі – двічі (до і після лікування).

3. Біохімічні дослідження (загальний білок та білкові фракції, сіалова кислота, С-реактивний білок, фібриноген) – до лікування.

4. Електрокардіографія – двічі (до і після лікування).

Додаткові дослідження.

1. Ехокардіографія

2. Печінкові проби.

3. Коагулограма.

4. Імунограма. 

5. Глюкоза крові.

Консультації фахівців: (за показаннями).

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим: I-II.

2. Дієта: 10, або 15, або інші за додатковими показаннями.

3. Кліматотерапія: дозовані пішохідні маршрути (теренкури) по території санаторію, повітряні, сонячні ванни, інше(залежно від сезону року, погодних та кліматичних умов).

4. Руховий режим: лікувальна фізкультура, ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна дозована ходьба, лікувальна гімнастика (групова, індивідуальна), масаж комірцевої зони щодня, №10.

5. Бальнеотерапія: хлоридні натрієві (10 г/л, температура води 36ºС, 10-15 хв., через день №10), або кисневі ванни (30-40 мг/л, температура води 35-36ºС, 7-10 хв., через день №10), або йодобромні (температура води 36-37ºС, 10-15 хв., через день №10), або радонові (20 нКи/л, температура води 36ºС, 10-12 хв., через день №10), або вуглекислі загальні або 4-камерні (0,6 г/л з поступовим збільшенням до 1,2 г/л, температура води 36ºС, 5-8 з поступовим збільшенням до 10 хв., через день №10), або інші ванни; лікувальні душі: дощовий або циркулярний.

6. Апаратна фізіотерапія: електрофорез комірцевої зони за Щербаком (5% розчин хлориду кальцію, або 1% розчин броміду натрію, або 1% розчин хлориду калію).

7. Перемінне магнітне поле (ПеМП) на рефлекторну сегментарну область.

8. За показаннями – медикаментозна терапія.

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення загального самопочуття, поліпшення даних інструментальних та функціональних досліджень.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 18–21–24 дні.

Критерії якості лікування.

Зникнення або зменшення скарг на задишку, болів у серці та суглобах, підвищення толерантності до фізичних навантажень, поліпшення даних інструментальних та функціональних досліджень, поліпшення загального самопочуття, покращення показників „якості життя”.

Можливі побічні дії та ускладнення.

Бальнеореакція або непереносимість тої чи іншої процедури.

Ступінь наукової доказовості: С.

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                          В.В. Бондаренко