|
ЗАТВЕРДЖЕНО наказом МОЗ України від 06.02.2008 № 56 |
Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування гіпертонічної хвороби І та ІІ стадії доброякісного перебігу без частих гіпертонічних кризів, без прогностично несприятливих порушень серцевого ритму і провідності, при серцевій недостатності не вищій від І стадії
Шифри по МКХ-10: І 10
Діагностика на санаторному етапі*
Обов’язкові лабораторні дослідження:
- загальний аналіз кров та сечі;
- дослідження сечі за Зимницьким або за Нечипоренком;
- глюкоза крові;
- протромбіновий індекс;
- креатинін у сироватці крові;
- ліпідограма (холестерин, бета-ліпопротеїди, тригліцериди);
- коагулограма.
Додаткові:
- печінкові проби.
Обов`язкові інструментальні дослідження :
- електрокардіографія.
Додаткові:
-ехокардіографія у 12 стандартних відведеннях;
-велоергометрія;
-холтерівське добове моніторування артеріального тиску;
-ультразвукове дослідження нирок;
-дослідження очного дна;
-консультації спеціалістів: окуліста (дослідження очного дна), за показаннями.
-вимірювання АТ на обох руках та вимірювання АТ на нижніх кінцівках (при вперше виявленому підвищенні АТ в осіб молодших за 40 років)
-вимірювання маси тіла та окружності талії
Санаторно-курортне лікування*
Санаторний режим: І–ІІ.
Дієта: 10; або 15 або інші за додатковими показаннями (залежно від загального клінічного стану), обмежується вживання тваринних жирів, та продуктів, які містять холестерин, рекомендуються продукти що містять підвищену кількість ω-3 поліненасичені жирні кислоти (морська риба). При зайвій вазі обмежується енергетична цінність їжі.
Кліматотерапія: дозовані пішохідні маршрути (теренкури) по території санаторію, повітряні, сонячні ванни, інше.
Руховий режим: лікувальна фізкультура, ранкова гігієнічна гімнастика (індивідуальна), лікувальна гімнастика (групова, індивідуальна), велотренування, дозована ходьба.
Бальнеотерапія: 4-камерні; “сухі” вуглекислі; загальні вуглекислі, або радонові, або йодобромні, або кисневі, або скипидарні з білою емульсією, або радоново-скипидарні, або сірководневі, або хлоридно-натрієві, або хвойні, або інші ванни; лікувальні душі: циркулярний або підводний душ-масаж.
Апаратна фізіотерапія:
-гальванічний комір за Щербаком, або електрофорез комірцевої зони (2% розчин папаверину гідрохлориду, або 5% розчин новокаїну, або 3% розчин броміду натрію, або інше),
-загальний електрофорез-гальванізація за Вермелем (1% розчин аспірину, або 1% розчин нікотинової кислоти), або транскардіальний електрофорез (5% розчин новокаїну або 1% розчин нікотинової кислоти),
-електрофорез брому, або аміназину, або платифіліну, або магнію, або еуфіліну, або но-шпи, або папаверину, або обзидану, або тканинних препаратів, або гангліоблокаторів;
-електротерапія синусоїдально модульованими струмами, або дециметровохвильова, або короткохвильової частоти терапія на зону сегментарної іннервації серця, або на передсерцеву зону, або на литкові м’язи (см методики при інфаркті міокарду);
-магнітотерапія на зони сегментарної іннервації серця (см методики при інфаркті міокарду).
Додатково:
-електросон (при незначному ослабленні процесів гальмування частота імпульсів добирається індивідуально, тривалість процедури до 1 години; при значному ослабленні процесів гальмування (при безсонні) тривалість процедури від 20 до 40 хвилин); очні електроди (катод) можна змочувати розчином броміду натрію. До 15 процедур;
–лазеротерапія на рефлексогенні зони, або на біологічно активні точки, або внутрішнє лазерне опромінення крові;
–д’арсонвалізація волосистої частини голови або комірцевої зони;
-електричне поле ультрависокої частоти;
–мікрокліматотерапія (галотерапія): з перевагою наявності у аерозолі позитивних іонів калію (величина аерозольних часток до 5 мк, щільність аерозолю до 5 мгм3 повітря, тривалість перебування в умовах аерозолю не більше 30 хвилин, через день або щоденно);
–масаж комірцевої зони або прекардіальної ділянки;
–психотерапія (індивідуальна або групова);
–фітотерапія (добір фітопрепаратів залежно від клінічних особливостей перебігу основної та супутньої патології);
–медикаментозна терапія:
Застосування антигіпертензивних препаратів І ряду (β-адреноблокатори, тіазидні або тіазідоподібні діуретики, інгібітори АПФ, антагоністи кальцію1, антагоністи рецепторів до ангіотензину ІІ).
Низькодозова комбінована терапія, як альтернатива монотерапії.
При недостатньому ефекті проводять комбіновану терапію 2-3 препаратами І ряду.
При недостатній ефективності, або неможливості застосування препаратів І ряду в складі комбінованої терапії використовують антигіпертензивні препарати ІІ ряду (α1-адреноблокатори, поперед усе при супутній аденомі передміхурової залози, моксонидін, α-метілдопа, резерпін).
При гіпер- і дісліпідемії – терапія статинами.
Аспірин (профілактично та при схильності до підвищеного зсіданя крові).
Термін санаторно-курортного лікування: 18–21–24 дні.
Показники якості лікування: стабілізація рівня артеріального тиску та/або стійка тенденція до його зниження, підвищення толерантності до фізичних та нервових навантажень, перехід на більш високий руховий режим, поліпшення діагностичних показників інструментальних та функціональних досліджень, зменшення частоти й дози прийому гіпотензивних препаратів, зменшення факторів ризику і метеопатичних реакцій, поліпшення загального самопочуття. Стійке зниження АТ до цільового - <140/90, а для хворих цукровим діабетом – до 130/80 мм рт ст. Зменшення вираженості скарг хворого з боку серцево-судинної системи. Корекція факторів серцево-судинного ризику.
* - ступінь доказовості А за Ю.Л. Шевченком, І.Н. Денисовим, В.І. Кулаковим, Р.М. Хаітовим (см Клинические рекомендации для практикующих врачей, основанные на доказательной медицине. – 2-е изд., - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. – 1248 с.)
Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В. Бондаренко