Клінічний протокол з акушерської
та гінекологічної допомоги
“Планування сім’ї”
2006 рік
Клінічний протокол, затверджений цим наказом, розроблено відповідно до чинних нормативів надання акушерсько-гінекологічної допомоги.
Використання клінічних протоколів в практичній діяльності лікаря дозволить стандартизувати та уніфікувати діагностику і лікування, застосовувати методики лікування з доведеною ефективністю, що знижують захворюваність і смертність пацієнта. Це дасть можливість пацієнтам отримувати обґрунтовані діагностику та лікування, а лікарям застосовувати сучасні методики, засновані на науково-доказових засадах.
Клінічний протоколи розроблено на основі науково-доказової медицини.
Науково-доказова медицина (далі - НДМ) визначається як новітня технологія збору, аналізу, синтезу та застосування наукової медичної інформації, яка дозволяє приймати оптимальні клінічні рішення як з погляду допомоги хворому, так і з економічної ефективності. НДМ базується на достовірних доведеннях, передбачає пошук, порівняння, узагальнення та широке поширення доказів з метою використання в інтересах хворого.
Метод узагальнення результатів декількох досліджень для потреб практичної охорони здоров’я отримав назву мета-аналізу, який дозволив вирішити клінічну проблему: порівняння стандарту для оцінки результатів лікування.
Одним із досягнень методології контрольованих досліджень стала розробка та послідовне застосування методів рандомізації (випадковий розподіл пацієнтів у групах порівняння).
Рівні доказовості:
1. Докази, що отримані у результаті рандомізованих контрольованих досліджень або мета-аналізу мають самий високий рівень – А.
2. Дослідження із застосуванням методу “випадок-контроль” або когортного дослідження чи добре спланованого контрольного дослідження без рандомізації – рівень В.
3. Дослідження отримані у результаті експертної оцінки або клінічного досвіду – рівень С.
При організації надання діагностично-лікувальної акушерсько-гінекологічної допомоги використовуються методики та технології усіх рівнів з урахуванням поінформованої можливості пацієнта.
-----------------------------------------------------------------------------------------------
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони
здоров’я України
від___________ № _________
Клінічний протокол з акушерської та гінекологічної допомоги
ПЛАНУВАННЯ СІМ’Ї
Шифр МКХ-10 - Z 30
Планування сім’ї – це види діяльності, які допомагають окремим особам та подружнім парам досягти певних репродуктивних результатів: запобігти небажаній вагітності, народити бажаних дітей, регулювати перерви між вагітностями, контролювати вибір часу народження дитини у залежності від віку батьків та інших факторів, визначити кількість дітей в сім’ї.
Сучасні підходи до надання інформації з питань планування сім’ї повинні включати етичні питання для населення щодо дотримання вимог Декларації про права дитини у тому, що зародження нового життя повинне мати можливість народитись в безпечних умовах.
КЛАСИФІКАЦІЯ ВООЗ
З метою вибору методу контрацепції учасники робочих нарад ВООЗ розробили
систему класифікації і застосували її до всіх існуючих методів контрацепції. У
відповідності з цією класифікацією, різні контрацептивні методи оцінюються з
точки зору відношення ризику для здоров’я та користі від їх використання за
відповідного стану здоров’я, який впливає на використання методу
контрацепції.
За класифікацією ВООЗ можна розподіляють на чотири категорії (класи).
Категорії
1 – стан здоров’я, при якому протипоказання до використання даного методу контрацепції відсутні;
2 – стан здоров’я, при якому очікувана користь від використання даного методу контрацепції в цілому перевищує теоретичні або доведені ризики;
3 – стан здоров’я, при якому теоретичні або доведені ризики в цілому перевищують очікувану користь від використання даного методу контрацепції;
4 – стан здоров’я, при якому використання даного методу контрацепції абсолютно протипоказано.
Використання шкали категорій на практиці
|
Категорія (клас) |
Клінічне обстеження проведене у повному обсязі |
Провести клінічне обстеження у повному обсязі немає можливості |
|
1 |
Використання методу допускається за будь-яких обставин |
Так (метод допускається до використання) |
|
2 |
У більшості випадків немає протипоказань щодо використання методу |
|
|
3 |
Використання методу, як правило, не рекомендується, за виключенням тих випадків, коли використання більш придатного засобу є неприйнятним для пацієнта |
Ні (використовувати метод не рекомендується) |
|
4 |
Використання методу абсолютно протипоказане |
Пояснення:
• Значення категорій „1” та „4” не потребують пояснень.
• Категорія „2” означає, що даний метод контрацепції допускається до використання, однак при цьому необхідний ретельний контроль зі сторони лікаря.
• Категорія „3” означає, що рекомендувати метод можна лише після ретельного клінічного обстеження і за умови наявності доступу до відповідних медичних послуг. Крім того, слід враховувати ступінь захворювання та прийнятність альтернативних методів контрацепції. Даний метод не рекомендується використовувати за виключенням тих ситуацій, коли обраний метод є єдиним прийнятним для пацієнта, а невикористання контрацепції є ще більшим ризиком. Стан здоров`я пацієнта повинен знаходитись під постійним контролем з боку лікаря.
За умови неможливості проведення клінічного обстеження у відповідному об`ємі відношення стану здоров’я до категорії „3” означає, що використання даного методу контрацепції даною жінкою неприпустиме з причин медичного характеру.
ОЦІНКА ПОТРЕБ ПАЦІЄНТКИ
\
|
|
|
|
|
|
|
ЗВЕДЕНА ТАБЛИЦЯ ОБСТЕЖЕННЯ, ЯКЕ ПРОВОДИТЬСЯ У ПЛАНОВОМУ ПОРЯДКУ ПЕРЕД ПРИЙНЯТТЯМ РІШЕННЯ НА КОРИСТЬ ТОГО ЧИ ІНШОГО МЕТОДУ КОНТРАЦЕПЦІЇ
У цьому випадку мається на увазі обстеження, що застосовується до осіб, які вважаються здоровими та пройшли профілактичний огляд протягом року.
Гінекологічний огляд не є обов’язковим для рекомендації і використання гормональних контрацептивів, але рекомендується з профілактичною метою не рідше одного разу на рік. Однак, детально збираються анамнестичні дані.
Профілактичний огляд включає:
- вимірювання АТ;
- клінічне обстеження молочних залоз;
- пальпація живота;
- гінекологічний огляд;
- мазок на онкоцитологію.
Наявність будь-яких захворювань чи інших станів специфічного характеру може вимагати проведення додаткового обстеження перед тим, як рекомендувати пацієнтам той чи інший метод контрацепції.
Клас „А” – проведення обстеження рекомендується у всіх випадках і є гарантією безпеки та ефективності користування конкретним методом контрацепції.
Клас ”В” - проведення обстеження значною мірою забезпечує безпеку та ефективність користування конкретним методом контрацепції. Однак доцільність проведення цього обстеження повинна визначатись у відповідності національних стандартів. Остаточне рішення приймається шляхом оцінки ризиків за умови не проведення необхідного обстеження і невикористання необхідного контрацептиву у порівнянні з використанням контрацептиву.
Клас ”С” – проведення даного обстеження не забезпечує будь-якої суттєвої гарантії безпеки і ефективності конкретного методу контрацепції.
Наведена класифікація розроблена з урахуванням кореляції між проведенням того чи іншого обстеження і гарантією безпечного користування конкретним методом контрацепції. При цьому дана класифікація не відображає доцільності проведення обстеження за інших обставин. Наприклад, деякі види обстеження, які не мають вирішального значення у визначенні безпеки і ефективності користування конкретним методом контрацепції, проте можуть корисними стати необхідними при проведенні превентивних заходів у діагностиці або при оцінці різних патологічних станів.
Вид |
КОК |
КІК |
ПТП |
ПІК |
Імплантат |
ВМК |
Презервативи |
Діафрагми, шийкові ковпачки |
Спермі-циди |
Жіноча стерилі-зація |
Вазектомія |
|
Обстеження молочних залоз |
с |
с |
с |
с |
с |
с |
с |
с |
с |
с |
Не проводиться |
|
Обстеження тазових/статевих органів |
С |
С |
С |
С |
С |
А |
С |
А |
С |
А |
А |
|
Скринінг патології шийки матки |
С |
С |
С |
С |
С |
С |
С |
С |
С |
С |
Не проводиться |
|
Стандартне лабораторне обстеження |
С |
С |
С |
С |
С |
С |
С |
С |
С |
С |
С |
|
Визначення рівня гемоглобіну у крові |
С |
С |
С |
С |
С |
В |
С |
С |
С |
В |
С |
|
Оцінка ризику інфікованості ІПСШ: збір анамнезу і загальний огляд |
С |
С |
С |
С |
С |
А* |
С* |
С** |
С** |
С** |
С |
|
Скринінг на предмет виявлення ІПСШ/ВІЛ: лабораторне обстеження |
С |
С |
С |
С |
С |
В* |
С* |
С** |
С** |
С** |
С |
|
Вимірювання кров’яного тиску |
*** |
*** |
*** |
*** |
*** |
С |
С |
С |
С |
А |
С**** |
Примітки до таблиці
* Відповідно до „Медичних критеріїв прийнятності використання засобів контрацепції” (3-є видання, 2004 р.), якщо жінка з групи високого ризику зараження ІПСШ, то в цьому випадку введення ВМК не рекомендується, за виключенням обставин, коли застосування альтернативних методів контрацепції з тих чи інших причин є неможливим або неприйнятним. У таких випадках введення ВМК не повинно здійснюватись після повного виліковування.
** Відповідно
до „Медичних критеріїв прийнятності використання засобів контрацепції” (3-є
видання, 2004 р.), жінки з групи високого ризику зараження ВІЛ-інфекцією не
повинні використовувати сперміциди, до складу яких
входить ноноксинол-9. Використання піхвових діафрагм та шийкових ковпачків,
протизаплідний ефект яких забезпечується присутністю ноноксилону-9, не
рекомендується жінкам, які мають ризик зараження ІПСШ., за виключенням тих
випадків, коли застосування альтернативних методів контрацепції з тих чи інших
причин є неможливим або неприйнятним.
*** Перед початком використання КОК, КІК, ПТП, ПІК або вживлянням протизаплідного імплантату рекомендується вимірювання кров’яного тиску. Однак доступ до гормональної контрацепції для жінок не повинен обмежуватись з причин неможливості вимірювання кров’яного тиску.
**** Процедури, які виконуються із застосуванням місцевої анестезії.
|
Перед початком використання будь-якого контрацептивного методу здійснюються заходи щодо виключення вагітності.
|
Принципи вибору контрацепції:
1. Надання вичерпної інформації щодо методів та засобів контрацепції.
2. Поінформоване бажання жінки/ партнерів застосовувати метод контрацепції.
3. Вибір контрацептиву відповідно до стану здоров’я жінки/ партнерів.
4. Вибір контрацептиву відповідно до віку жінки/ партнерів.
5. Вибір контрацептиву з урахуванням можливостей жінки/ партнерів.
Начальник відділу охорони
здоров’я матерів та дітей Н.Я. Жилка