|
|
Затверджено наказом МОЗ України від 03.07.2006 № 435 |
КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ
надання медичної допомоги хворим на гостре отруєння
Код МКХ-10: Т56 “Токсична дія металів”
Код МКХ-10: Т57.0 “Токсична дія миш’яку та його сполук”
1. Клінічні періоди захворювання.
1.1. Токсикогенний:
● період резорбції, в залежності від властивостей речовини, триває, в середньому, від декількох діб до 3 міс.;
● період елімінації.
1.2. Соматогенний.
2.Діагностичні критерії:
2.1. Анамнестичні дані:
● дані анамнезу, що свідчать про можливість вживання постраждалого речовини, яка викликала отруєння;
● порушення функцій шлунково-кишкового тракту або неврологічні порушення (нудота, блювота, діарея, біль в животі або головокружіння, втрата свідомості та інші прояви зростання інтоксикаційного синдрому тривають протягом від 2 діб до 2-3 тижнів після вживання речовини, яка викликала отруєння.
2.2. Клінічна діагностика:
● можливі розлади зору (диплопія, мідріаз, сліпота);
● можливі порушення функції ШКТ;
● можливі порушення печінкових функцій;
● можливі порушення ниркових функцій;
● можливі порушення діяльності серцево-судинної системи;
● порушення свідомості (в тяжких випадках – втрата свідомості, судоми);
● можливі центральні порушення дихання;
● можливі порушення волосяного покриву голови, брів.
3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння:
● лейкоцитоз з зсувом лейкоцитарної формули вліво, підвищення рівню гематокриту;
● помірна протеїнурія з лейкоцитурією в ЗАС;
● порушення рівню електролітів (K, Na, CL, Ca) крові у БАК;
● підвищення рівню а-амілази, креатиніну, сечовини крові у БАК;
● порушення КЛС (швидкий розвиток некомпенсованого метаболічного ацидозу);
● порушення печінкових проб у БАК;
● порушення ниркових проб у БАК та ЗАС.
Лікування:
4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).
4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2).
4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3):
● підвищення лужного балансу плазми крові.
4.4. Антидотна терапія:
● при отруєннях препаратами заліза – Дефероксамін в дозі 15 мг/кг/год (максимальна добова доза 6 г.), в/м.
● при отруєнні солями важких металів – Унітіол 5% в дозі 10 мл (в/в, в зонд, в/м).
5. Критерії ефективності: припинення фізіологічних порушень протягом 7-13 днів лікування.
6. Умови надання медико-санітарної допомоги:
6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):
● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);
● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).
6.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):
● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);
● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2);
● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);
● введення антидотів;
● профільність відділення – терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.
6.3.На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):
● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);
● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2);
● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);
● введення антидотів;
● профільність відділення – анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.
Директор Департаменту організації
та розвитку медичної допомоги
населенню Р.О.Моісеєнко