|
|
Затверджено наказом МОЗ України від 03.07.2006 № 435 |
КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ
надання медичної допомоги хворим на гостре отруєння
Код МКХ-10: Т53 “Токсична дія галогенопохідних аліфатичних та ароматичних вуглеводнів”
1. Клінічні періоди захворювання.
1.1. Токсикогенний:
● період резорбції, в залежності від властивостей речовини, триває, в середньому, від декількох годин до 2-3 діб;
● період елімінації.
1.2. Соматогенний.
2. Діагностичні критерії:
2.2 Анамнестичні дані:
● дані анамнезу, що свідчать про можливість вживання постраждалого речовини, яка викликала отруєння;
● порушення функцій шлунково-кишкового тракту або неврологічні порушення (нудота, блювота, діарея, біль в животі або головокружіння, втрата свідомості та інші прояви зростання інтоксикаційного синдрому тривають протягом 2-5 діб після вживання речовини, яка викликала отруєння;
2.3. Клінічна діагностика:
● гіпотермія або блідість шкіри;
● розлади зору (диплопія, мідріаз, сліпота);
● порушення функції ШКТ;
● порушення діяльності серцево-судинної системи;
● порушення свідомості (в тяжких випадках – втрата свідомості, судоми);
● центральні порушення дихання.
3.Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння:
● лейкоцитоз з зсувом лейкоцитарної формули вліво в ЗАК;
● підвищення рівню гематокриту в ЗАК;
● помірна протеїнурія з лейкоцитурією в ЗАС;
● порушення рівню електролітів (K, Na, CL, Ca) крові у БАК;
● підвищення рівню а-амілази, креатиніну, сечовини крові у БАК;
● порушення КЛС (швидкий розвиток некомпенсованого метаболічного ацидозу);
4. Лікування:
4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).
4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2).
4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3):
● підвищення лужного балансу плазми крові.
4.4. Антидотна терапія: введення N-ацетилцистеїну в початковій дозі 140 мг/кг, і в подальшому - 70 мг/кг маси тіла, кожні 6 годин, не перевищуючи 17 прийомів.
NB. Особливостями лікування може стати необхідність раннього використання гемодіалізу.
5. Критерії ефективності: припинення гастро-інтестінальних, ниркових, печінкових та неврологічних порушень протягом 7-13 днів лікування.
6. Умови надання медико-санітарної допомоги:
6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):
● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);
● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).
6.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):
● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);
● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2);
● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);
● введення антидотів;
● профільність відділення – терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.
6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):
● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);
● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2);
● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);
● введення антидотів;
● профільність відділення – анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.
Директор Департаменту організації
та розвитку медичної допомоги
населенню Р.О.Моісеєнко