Обласний центр здоров’я
З Д О Р О В’Я М О Л О Д І
(методичні рекомендації для медичних працівників)
Молодь ‑ це соціально-демографічна група населення, що переживає період становлення соціальної зрілості, адаптації до світу дорослих і майбутніх змін. У цей період людина переживає важливий етап сімейної і позасімейної соціалізації, процес становлення особистості, навчання, засвоєння цінностей, норм, установок зразків поведінки, прийнятих у даному суспільстві. Згідно Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» молодь – це громадяни України віком від 14 до 35 років.
Всесвітня організація охорони здоров’я, формуючи для країн – учасниць задачі на 21 сторіччя, приділила особливу увагу підтримці здоров’я молоді, кращій її підготовці до виконання своїх обов’язків.
Сучасні суспільні процеси різко змінили соціальне, матеріальне і політичне становище молоді. Серед соціальних проблем українського суспільства, які на думку української молоді є найважливішими:
- безробіття, зростання цін, низький рівень заробітної плати, загальне зниження рівня життя;
- зростання злочинності, зубожіння населення, наркоманія, СНІД. Серед проблем, що стосуються забезпечення здорового способу життя: стан довкілля, екологія, низький рівень медичного обслуговування, зловживання палінням, недостатні можливості для занять фізичною культурою та спортом, алкоголізм, низький рівень поінформованості про здоровий спосіб життя.
Для економіки країни кількість населення, його динаміка і структура мають фундаментальне значення. Актуальним є питання постійного скорочення питомої ваги молоді щодо всього населення. В Україні за останні десять років її кількість знизилася з 22 до 20 %. За всіма прогнозами, ця тенденція триватиме й надалі. Крім того, варто враховувати постійний масштабний міграційний відплив молоді за кордон, який також впливає як безпосередньо на чисельність та статево-віковий склад населення, так і опосередковано – на народжуваність.
Подолання демографічної кризи і досягнення сталого демографічного розвитку, нормалізація відтворення населення є тривалим і складним процесом. При цьому зміст реального виходу з демографічної кризи полягає не стільки в подоланні депопуляції, скільки у підвищенні якості життя населення, збереженні та відтворенні його життєвого і трудового потенціалу. Кризові явища в економіці, розшарування суспільства за рівнем життя населення призвели до погіршення здоров’я населення. За станом здоров’я населення Україна посідає 60 місце в світі. Спостерігається стійка тенденція до погіршення здоров’я дітей і молоді. За час навчання у загальноосвітньому навчальному закладі учень втрачає щонайменше третину свого здоров’я. За останні роки збільшилась кількість хронічних захворювань, які фіксуються майже у 60 % учнів.
Особливу стурбованість викликає зростання поширеності тяжких хронічних захворювань серед школярів 7-14 років.
Так, поширеність новоутворень зросла на 20%, більш ніж на 8% - хвороб органів травлення, кістково-м'язової та сечо-статевої системи - на 7,6%, хвороб нервової системи – на 4,5%. Ще більш загрозлива ситуація зі здоров'ям підлітків. Захворюваність серед цієї вікової категорії за останні 5 років зросла на 15%, в тому числі новоутворень на 26%, крові та кровотворних органів - на 25%, хвороб системи кровообігу - на 8%.
З огляду на таку негативну динаміку показників стану здоров'я дітей та молоді в Україні, не можна ігнорувати спосіб життя, який у структурі чинників впливу на формування стану здоров'я складає 50%.
За даними опитування здорового способу життя дотримуються лише (69 %) юнаків і дівчат.
Добовий режим харчування був близьким до рекомендованих лише у 35-45% опитаних. 10-35% не вживали овочів і фруктів або їли ці продукти 1 раз на тиждень.
Рух – обов’язковий компонент підтримки небхідного резерву функцій організму. Систематичні заняття фізичною культурою збільшують вірогідність залишитися здоровими в 1,4 раза за рахунок зміцнення серцево-судинної та дихальної системи. При гігієнічній нормі рухової активності в 10-14 годин на тиждень лише 23 % населення її дотримуються. Ранковою гімнастикою постійно займаються 4 %, періодично – 38 %, спортом займаються лише 23 % молоді.Збільшення частоти порушень постави в школярів (за 20 років з 8-9 до 80-90 %, і це тільки верхівка айсберга), слабкі м’язи черевного пресу, стегон і спини, зниження функціональних резервів у вагітних, що формує відхилення від норми впродовж вагітності і пологів, пришвидшення процесів старіння (біологічний вік 20-літніх студентів дорівнює 35-40 рокам!) – ось далеко не повний перелік наслідків дефектів у фізичному вихованні.
Тому заняття фізичною культурою і спортом вже не є самоціллю. Вони стають каталізатором життєвої активності, умовою і невід'ємною частиною гармонійного і повноцінного життя. Досвід переконливо свідчить, що студенти, які займаються фізкультурою і спортом, повністю засвоюють навчальну програму, успішно складають екзаменаційні сесії, досягають добрих результатів у науково-дослідній роботі. Що ж стосується виробництва, то працездатність у фізично тренованих людей на 20-30 % вища від середніх показників, а захворюваність, особливо простудного характеру, значно нижча, ніж у іншого населення.
На сучасному етапі спосіб життя кожної людини вважається одним із головних чинників формування репродуктивного здоров’я.
Таке явище, як «сексуальна революція» серед молодого покоління, яка супроводжувала соціально-економічні перетворення у нашій країні на початку 90-х років стало одним із негативних чинників незадовільного стану репродуктивного та статевого здоров’я молоді. Вік «сексуального дебюту» в Україні знижується. За даними досліджень, молодь спокійно ставиться до дошлюбних сексуальних стосунків; до них же, але випадкових –зазначили 3,8 %, до тих самих стосунків, але до досягнення повноліття – вказали 4,0 %, до проституції – 2,9 %. Окрему проблему і загрозу для репродуктивного здоров’я становлять аборти. Нерідко аборти виконуються в осіб віком до 19 років та навіть у підлітків до 14 років. Зберігається високий рівень післяабортних ускладнень.
Деякі батьки, вчителі, громадські і релігійні лідери виражають побоювання, що залучення молоді до планування сім'ї, статевої освіти і контрацепції провокуватиме безвідповідальну поведінку і збільшить сексуальну активність молодих людей поза шлюбом. Досвід багатьох країн свідчить про зворотнє. Там, де були розроблені програми у сфері статевої освіти, сексуальна активність молоді не збільшилася. Навпаки, програми формують у підлітків відповідальне ставлення до сексуальності та майбутнього батьківства. У зв'язку з цим відбувається початок статевого життя в більш дорослому віці, що допомагає хлопцям і дівчатам повністю реалізувати життєвий потенціал, зберегти фізичне і духовне здоров'я, уберегтися від помилок, мати здорових дітей.
Тривогу викликає факт збільшення частоти інфекційних захворювань, що передаються статевим шляхом. За експертною оцінкою ВООЗ, кожен рік у світі лише на гонорею хворіють понад 200 млн. осіб.
Захворюваність населення України на хвороби, які передаються статевим шляхом, на 100 тисяч населення у 2007 році склала:
сифіліс 29,9; гонорея 29,8;
хламідіоз 75,5; трихомодіаз 245,3;
мікоплазмоз 75,8
За віком хворі розподілились наступним чином:
0-19 р. – 14 %; 20-29 р. – 40 %;
30-39 р. – 22 %; 40 р. і старші – 24 %;
з них: чоловіків – 44 %, жінок – 56 %.
За соціальним складом хворі на ХПСШ розподілилися наступним чином:
робітники 16,0 %
у т.ч. водії 0,4 %
службовці 1,5 %
працівники сільського господарства 1,0 %
студенти ВУЗів, коледжів 2,0 %
школярі 3,0 %
учні ПТУ 0,4 %
не працюють, не навчаються 72,0 %
Погіршується епідемічна ситуація щодо ВІЛ/СНІДу, який вражає насамперед молоде покоління.
За національними даними, в країні проживають близько 440 тисяч ВІЛ-інфікованих (1,6 % дорослого населення). За даними Міністерства охорони здоров'я, сьогодні кількість ВІЛ-інфікованих осіб, які перебувають під диспансерним наглядом в Україні, становить понад 68 тисяч осіб, з них: 6106 дітей та 52351 молода людина. Кожного дня вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) інфікується 49 українців. Продовжує зростати кількість виявлених ВІЛ-інфікованих осіб серед вагітних (кожна третя із 1000).
В Україні налічується понад 180 тисяч зареєстрованих споживачів наркотичних засобів та психотропних речовин, однак експерти вважають, що кількість наркозалежних найближчим часом сягне 1 млн. чоловік. Хворіє на наркоманію переважно молодь, яка не працює. Середній вік уражених на наркоманію становить 26 років. За останні 10 років частка хворих на наркоманію серед неповнолітніх збільшилася у 6-8 разів. Смертність серед осіб цієї групи зросла у 40 разів. За даними дослідження Державного інституту розвитку сім'ї та молоді, майже 10% опитаних 15-16-річних підлітків мають друзів, які курять марихуану або гашиш.
Стурбованість викликає поширення серед дітей тютюнопаління і зростання споживання алкоголю. Близько 70% українських дітей і молоді у віці 12-20 років вживають алкоголь. Активно палить кожна третя дитина 12-14 років і кожний другий підліток, старший 15 років.
Надмірне вживання алкоголю є причиною розвитку у дітей розладів психіки та поведінки. Поширеність гострої інтоксикації від алкоголю та розладів психіки зі шкідливими наслідками (профілактична група нагляду) становила у дітей: у 2005 р. - 70,2; 2006 р. - 60,7; 2007 p. - 61,2 на 100 тис. дітей 0-17 років.
Стан фізичного та психічного здоров’я визначає дозвілля молоді. Вільний час українська молодь проводить здебільшого на природі (47 %). Популярними є й розважальні види дозвілля, які потребують матеріальних витрат: клуби, кафе, кінотеатри (близько 30 %). Третина присвячує вільні хвилини своєму хобі. На вибір виду дозвілля впливають: рівень освіти і матеріального благополуччя; тип поселення і регіон проживання; стать і вид зайнятості. Селяни частіше проводять час на дискотеках, тому що там – це єдина розвага. Найбідніші респонденти частіше блукають вулицями. Малозабезпечена молодь жодного разу не зазначила, що відвідує концерти класичної й органної музики, виставки та вернісажі, дбає про свою зовнішність і здоров’я, фізичне й духовне вдосконалення. Матеріальний рівень впливає на вибір виду дозвілля, на формування духовної культури. Найнижчим авторитетом у молоді користуються державні культосвітні заклади.
Найпопулярнішим джерелом інформації про здоровий спосіб життя серед молоді, на думку респондентів, є телебачення (75 %). На другому місці (але на порядок нижче за популярністю (40 %)) – найближче оточення, батьки й інші родичі. Інші джерела інформації, такі, зокрема, як преса, Інтернет, медпрацівники, друзі та знайомі, радіо і науково-популярна література, шануються ще менше. Поряд з тим, розподіл відповідей підлітків на запитання «З яких джерел Ви дізнаєтесь про інтимні стосунки чоловіка і жінки?» свідчить, що переорієнтація на інші, позасімейні джерела інформації про статеві відносини відчувається з дорослішанням підлітків. Якщо у 12-14 років саме батьки відіграють роль провідного бажаного джерела інформації про статеві стосунки, то з точки зору 15-18-річних основним джерелом такої інформації мають бути лікарі, при цьому батьки і друзі посідають у сформованій ними ієрархії джерел і відповідно друге та третє місця. Молодь 19-20 років також віддає перевагу лікарям як носіям інформації про інтимне життя, вважаючи при цьому що наступними за значущістю джерелами такої інформації „теле/радіопередачі", „педагогів" і „книги, газети, журнали" (юнаки) та „книги, газети, журнали", „батьків" і „друзів" (дівчата 19-20 років).
Та обставина, що на наступних місцях серед джерел інформації про інтимне життя нині знаходяться теле/радіопередачі та книги, газети, журнали не вселяє тривоги, однак і оптимізму також, враховуючи подеколи сумнівну якість сексуально забарвленої інформації, що доноситься з телеефіру (взяти хоча б скандальні телешоу на кшталт програми „Вікна") та порнографічну насиченість публікацій з багатьох-бульварних видань. Згадане ще раз доводить настійну необхідність протиставити бурхливому потоку непристойностей та вульгарності, що ллється з екранів телевізорів, професійні, грамотні, тактовні й цікаві телепрограми, присвячені різним аспектам здорового способу життя, формування статевих та сімейних відносин, збереження статевого й репродуктивного здоров'я тощо.
Отже: підготовка молоді до «дорослого» життя, надання інформації з основ ЗСЖ, культури сексуальної та репродуктивної поведінки наразі є об’єктивною необхідністю.
Вирішенню проблем збереження здоров’я сприятиме:
- доступ молоді до медичної інформації у формі лекцій, пам’яток, статей, семінарів, тренінгів, акцій, відеолекторіїв тощо;
- активне залучення медичних спеціалістів різного профілю для просвітницької роботи;
- створення спеціальних консультативних служб та проведення системного виховання молоді на базі вищих навчальних закладів;
- включення до навчальних та освітньо-професійних програм усіх навчальних закладів (незалежно від форм власності) спеціальних тем про шкоду для здоров’я людини тютюнопаління, вживання алкоголю, наркотичних речовин, а також про переваги ЗСЖ;
- доступність до послуг зі збереження та зміцнення здоров’я, немедикаментозних заходів оздоровлення для всіх верств населення, незалежно від місця проживання, соціального статусу, достатку;
- залучення до просвітницької роботи педагогічних кадрів, фахівців з фізичної культури, соціальних працівників, ЗМІ;
- інформування населення через ЗМІ про діяльність спеціалізованих служб та мережу телефонів «Гаряча лінія», «Довіра» тощо, що надають різнобічні медичні, психологічні, соціальні та інші послуги для всіх верств населення, насамперед для підлітків і молоді.