Житомирська обласна психіатрична лікарня № 1
Обласний центр здоров’я
Методичні рекомендації
щодо профілактики розумової відсталості у дітей
(для медичних фахівців)
Психічне здоров’я – один із найважливіших факторів продуктивної діяльності людини. Наразі психічне здоров’я визначає здоров’я нації.
В Україні за останні роки зросла кількість дітей, що потерпають від нервово-психічних розладів. Це обумовлено багатьма причинами: економічними, екологічними, соціальними, біологічними, психологічними.
Крім цього, є низка конкретних вражаючих факторів, які діють на мозок дитини на різних етапах її розвитку – від зародження та внутрішньоутробного періоду до родів і перших 3-х років життя.
Перші три роки життя є найбільш вагомими в житті дитини, коли закладається фундамент всієї подальшої психічної діяльності людини. У ці роки діти розвиваються найбільш інтенсивно: формуються розумові здібності, закладаються основи особистості. Цей період – основа майбутнього здоров’я і соціального благополуччя.
80 % розумових здібностей людини закладаються в перші три роки її життя. Саме тому батькам, усім медичним працівникам і вихователям ясельних груп дошкільних закладів, які спостерігають за дітьми у цей віковий період, варто знати критерії розвитку психічної діяльності дитини з перших місяців життя і до 3-х років.
У віці від 0 до 1 року проявляється реакція на зовнішні подразники (звуки, світло, яскраві предмети, дотики), реакція оживлення, початок деференціації емоцій.
Розвивається моторна функція (слідкувати за предметом, утримувати увагу, тримати голівку, сидіти, стояти, ходити).
В мовленнєвому розвитку спостерігається аукання, лепетання, а згодом окремі слова.
З 1 року до 2-х відбувається:
– активний розвиток фразової мови (в активному словнику дитини до 2 років 150-200 слів);
– удосконалення ходьби і розвиток тонкої моторики;
– початок розвитку пізнавальної активності;
– активний потяг до іграшок, диференціювання емоцій.
З 2-х до 3-х років:
– удосконалення мовної функції і тонкої моторики;
– активний розвиток пізнавальної і комунікативної діяльності – (потяг до спілкування, самостійності);
– розвиток емоційно-вольових процесів (адекватна реакція на заборону і поведінкові реакції, виділення себе з навколишньої дійсності).
У цьому віковому періоді одним із основних показників розвитку психічних процесів – є постійне запитання – «Що це? і вислів «Я».
Тому під час регулярних профілактичних оглядів (особливо у перший рік життя дитини), педіатр, сімейний лікар або інший спеціаліст зобов’язаний оцінювати не тільки фізичний (соматичний), але і психомоторний розвиток дитини. При виявленні тривожних симптомів необхідно призначити обстеження, консультування невропатолога, психіатра та інших спеціалістів (генетика, ендокринолога, ЛОРа, ортопеда ін.). Разом з тим, дефіцит знань і практичного досвіду в розпізнаванні вроджених психічних відхилень у батьків, медичних працівників обмежує можливість їх попередження. Іншим словом: виявлення порушення розвитку психічних процесів і своєчасно проведені необхідні реабілітаційні заходи матимуть виразніший терапевтичний ефект у профілактики розумової відсталості у дітей.
Якщо в сім’ї народилась дитина з відхиленнями у розвитку, треба пам’ятати, що вона також має право на повноцінне життя: відвідувати дитячий колектив; мати друзів і бути потрібною; в умовах свого життєвого простору реалізовувати свої індивідуальні можливості, тому що соціум – це одна з головних ланок психічної реабілітації і профілактики індивідизації.
А відповідальність за дії чи бездіяльність на цьому важливому етапі розвитку диини лежить на всіх, хто знаходиться поруч з такою дитиною.
По-перше, це сім’я, догляд, увага, турбота, ласка, повноцінне харчування, яке отримує дитина протягом 3-х років, впливають на формування особистості, на все його подальше життя. Відсутність батьківської турботи, задовільного матеріального благополуччя може нанести шкоду повноцінній реалізації дитини в дорослому житті, призвести до незворотніх затримок фізичного та психічного здоров’я, деформації особистості в дорослому житті («соціальні дебіли»), навіть якщо мозок при цьому сильно не постраждав від негативних факторів.
Якщо мозок дитини постраждав на якомусь етапі розвитку, то такі діти мають потребу не лише в догляді і турботі, а також у проведенні реабілітаційних заходів на ранніх етапах розвитку.
Реабілітація дитини повинна проводитись у двох напрямках: лікувально-фізкультурному (із залученням психіатра, невропатолога, психолога, фізіотерапевта, масажиста, інструктора ЛФК) та психолого-педагогічному (реабілітації), із залученням психологів, логопедів, дефектологів, вихователів. Завдання та мета кожного спеціаліста у партнерстві з іншими досягти максимального здоров’я, фізичної та психологічної адаптації і попередження розумової відсталості дитини.
Завдання медичних працівників щодо профілактики розумової відсталості дитини – це охорона материнства і дитинства.
Насамперед – це нагляд за репродуктивним здоров’ям населення, вагітних (своєчасно компенсувати перебіг гострих та хронічних захворювань) та здровий спосіб життя з виключенням алкоголю, тютюнопаління, наркотиків (ці шкідливі звички особливо вражають генетичний апарат потенційних батьків). Наразі варто щатвердить виключення контакту з шкідливими факторами на виробництві, в тому числі і комп’ютера (до планування і під час вагітності).
Актуальним для нашої місцевості є повноцінне харчування матері з обов’язковою профілактикою йододефіциту. Велика кількість проведених досліджень показала, що дефіцит йоду в навколишньому середовищі негативно впливає на розвиток інтелектуальних здібностей дитини (до 20% знижує розумові здібності).
Для своєчасного попередження народження дітей з вродженими вадами розвитку та спадково-дегенеративними захворюваннями необхідні генетичні консультації до планування вагітності та у І триместрі:
– спостереження акушера-гінеколога за перебігом вагітності;
– психологічні тренінги, підготовка до родів.
Вжливим етапом є також попередження і виключення у дитини родових травм.
Динамічне і постійне спостереження за дитиною до 3-х років забезпечить своєчасне виявлення порушень в її психічному розвитку – і чим раніше, тим ефективнішим буде кінцевий результат реабілітації, що є запорукою профілактики розумової відсталості у дітей.
2008 р.