Житомирський обласний центр здоров’я
Обласна організація Товариства Червоного Хреста України
ТУБЕРКУЛЬОЗ – вражає несподівано
Туберкульоз відомий людству з давніх-давен. Його сліди виявляють на єгипетських муміях, про нього згадується в індійських ведах. У XVIII столітті від нього помирав кожен сьомий європеєць. Раніше цю хворобу називали сухотами.
У XIX столітті Роберт Кох відкрив збудника туберкульозу – мікроб, який під мікроскопом має вигляд трішки зігнутої палички: її назвали бацилою Коха. Назва «туберкульоз» виникла від латинського слова tuberkulum, що в перекладі означає «горбики». Ще на початку минулого століття помітили, що в уражених туберкульозом органах виникають горбики. Якщо хвороба прогресує, горбики розпадаються, утворюючи туберкульозну каверну (в перекладі з латинської означає «печера»), – це явище зумовлене розпадом тканин.
Існує кілька шляхів зараження туберкульозом. Найперше: джерелом інфекції є хворі з відкритою формою туберкульозу. З каверн під час чхання, кашлю і навіть розмови з дрібними частками слини в повітря може виділятися значна частина бактерій, які, потрапивши на слизові оболонки дихальних шляхів іншої людини, інфікують її.
Мікобактерії туберкульозу є надзвичайно стійкими. Тому ними можна заразитися навіть через речі, якими користувався хворий: через книгу, яку він читав, а, перегортаючи сторінки, пальці змочував слиною; через посуд, з якого він їв і який погано помили, тощо.
Ще один шлях зараження – це свійські тварини, які також хворіють на туберкульоз: велика рогата худоба, кішки, собаки тощо. Особливо небезпечно вживати продукти хворих тварин: молоко, кисломолочні продукти, м'ясо, якщо вони не пройшли достатньої термічної обробки.
Мікобактерії туберкульозу тривалий час можуть жити і в пилюці. Якщо вони здіймаються в повітря вітром або під час підмітання, то також можуть потрапити через дихальні шляхи до організму людини.
Переносниками туберкульозу можуть бути й таргани. Треба зазначити, що паличка Коха тривалий час спроможна жити й у вологих приміщеннях. Таким чином, заразитися на туберкульоз можна будь-де: в місцях громадського харчування, транспорті, крамницях тощо.
ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ, ЯКІ ЗАХИСТЯТЬ ВІД ТУБЕРКУЛЬОЗУ
Статистика свідчить, що зі 100 осіб, до організму яких потрапила туберкульозна паличка, лише 5 захворюють у короткий термін. До них належать ті, у кого низький імунітет. Якщо стан захисної системи організму нормальний, у ній може роками бути туберкульозна паличка під контролем. Якщо ж імунна система послаблюється, носій палички Коха може захворіти на туберкульоз. Таке трапляється у 5% тих, хто є носієм палички. Поштовхом до цього може бути стрес, отруєння, діабет, зловживання алкоголем, неповноцінне харчування тощо.
Отже, найпершим заходом профілактики туберкульозу є підвищення імунітету. Крім того, перебуваючи в громадських місцях, потрібно дотримуватися певних правил безпеки. Зокрема, якщо хтось у вашій присутності чхає чи кашляє, слід вийти з кімнати, якщо ж це зробити неможливо, потрібно стати позаду цієї людини, бо слиз летить лише вперед. Якщо й це не вдається зробити, слід опустити плечі й дихати «животом» (такий тип дихання називається «черевним»): на вдиху - випнути передню стінку живота, на видиху – максимально її втягнути. Річ у тім, що мікобактерії туберкульозу переважно розмножуються у верхній частині легенів. Якщо в людини опущені плечі і вона дихає «животом», повітря потрапляє переважно в нижню частину легенів. Черевний тип дихання притаманний чоловікам. Але й жінки можуть оволодіти ним, заздалегідь потренувавшись. Воно є корисним для профілактики багатьох хвороб. Що ж до туберкульозу, то ще одним важливим заходом запобігання цій хворобі є підтримання чистоти в приміщенні, часте вологе прибирання.
СИМПТОМИ, ЯКІ МАЮТЬ НАСТОРОЖИТИ
– На ранніх стадіях захворювання на туберкульоз можуть з'явитися такі симптоми:
– кашель або покашлювання, що тривають понад 3 тижні й більше;
– виділення в невеликій кількості густого, склистого на вигляд мокротиння;
– безпричинне схуднення;
– підвищена пітливість, особливо уранці та вночі, зміна запаху поту;
– відчуття загальної слабкості, підвищена втомлюваність;
– періодичне підвищення температури тіла;
– біль у грудній клітці під час кашлю;
– задишка, серцебиття під час фізичного навантаження;
– втрата або зниження апетиту;
– поява специфічного блиску в очах;
– наявність у мокротинні домішок крові.
Якщо ви виявили у себе хоча б перші 5 з перелічених вище симптомів, потрібно негайно звернутися до лікаря для ретельного обстеження. Раннє виявлення туберкульозу та вчасне адекватне лікування сприяє швидшому одужанню.
ЛІКУВАННЯ ТУБЕРКУЛЬОЗУ МАЄ БУТИ КОМПЛЕКСНИМ:
1 – застосування антибіотиків; 2 — раціональний режим та харчування (достатнє вживання білків, вітамінів, макро- та мікроелементів); 3 – використання засобів народної медицини, які сприятимуть виведенню з організму продуктів розпаду мікобактерій, підвищенню імунітету. Крім того, обов'язково потрібно провести протиглистну терапію (паразити дуже знижують імунітет людини), нормалізувати стан кишкової мікрофлори. Дуже корисним для хворих на туберкульоз є перебування в степовому, гірському, морському кліматі, а також у сосновому лісі.
Не треба забувати й про лікувальну фізкультуру та дихальні вправи, які значно поліпшують кровообіг у легенях та вентиляцію у верхній частині цього органа, де розвиваються мікобактерії туберкульозу. Особливо корисним є повне дихання. Ця вправа виконується так: під час вдиху треба спочатку повільно й рівномірно випинати живіт, потім підіймати грудну клітку, далі – плечі; під час видиху - опустити грудну клітку і втягнути живіт. Якщо цю вправу виконувати у сосновому лісі, її ефект буде значно потужнішим. Така дихальна гімнастика корисна й у разі інших захворювань органів дихання.
ОЧИЩЕННЯ ОРГАНІЗМУ – ОБОВ'ЯЗКОВА УМОВА ЛІКУВАННЯ ТУБЕРКУЛЬОЗУ
У разі захворювання на туберкульоз передусім страждає печінка. Тому обов'язково потрібно вживати заходів щодо відновлення її функцій.
Необхідно стежити й за діяльністю кишечника, зокрема, щоб були регулярні випорожнення. Запори посилюють отруєння організму. Поліпшити мікрофлору кишечника допоможе вживання перед сном кефіру (нетривалого терміну зберігання) або кисляку.
Для підвищення імунітету, м'якої його корекції можна вживати такий збір: плоди смородини чорної, плоди шипшини коричневої, плоди горобини звичайної, трава кропиви дводомної', трава суниць лісових, листки смородини чорної, трава сухоцвіту багнового, трава споришу звичайного, кореневища пирію повзучого, корені солодки голої, кореневища оману високого, трава подорожника великого (всі компоненти беруться в рівних частинах). Столову ложку суміші заливають 500 мл води, настоюють 2 години, витримують на водяній бані 20 хвилин, настоюють до охолодження, проціджують, відтискують. П'ють по 40-80 мл 4 рази на день за 15 хвилин до їди малими ковтками, а також на ніч перед сном, запиваючи 100-200 мл молока, упродовж 2-3 місяців.
Раціон хворого на туберкульоз має бути висококалорійним. Зокрема, він повинен містити білкові продукти (молоко, м'ясо, рибу, яйця, сир, горіхи, бобові). Добрий ефект дає козине молоко. Крім того, потрібно поповнювати організм вітамінами С, Е та групи В. Це можна робити за допомогою відвару плодів шипшини, ягід чорної смородини, редьки, моркви та соку із суміші цих коренеплодів (по 1 столовій ложці 4 рази на день до їди), пророслої пшениці, риб'ячого жиру (по 1 чайній ложці 2 рази на день до або після їди).
Хворим на туберкульоз потрібні й мінерали, зокрема кальцій, вміст якого в кістках людини зменшується внаслідок захворювання на туберкульоз. Він поповнюється за рахунок молочних продуктів. Дуже корисною є ячмінна та вівсяна каші, топінамбур (земляна груша), цибуля, часник. У народній медицині рекомендують порошок яєчної шкаралупи з порошком трави стокроток багаторічних у співвідношенні 1:1. Вживати з молоком уранці та ввечері.
2010 р.