Житомирський обласний центр здоров’я
Обласна психіатрична лікарня № 1
ПОРУШЕННЯ МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ
Мова – виключно людська функція, яка є, з одного боку, засобом мислення, інтелектуальної діяльності, а з другого – засобом спілкування.
В останні роки зросла кількість дітей, що мають порушення будови артикуляційних органів, а саме: щелеп, зубів, язика, піднебіння, під’язикової зв’язки та губ, які відіграють значну роль у формуванні мовлення.
Особлива увага приділяється прикусу та будові зубного ряду.
Резекцію (підрізання) прирощеної або надмірно малої під’язикової зв’язки, що заважає нормальному смоктанню та правильному формуванню рухів язика, роблять дитині ще в пологовому будинку.
Вкорочена або натягнута під’язикова зв’язка впливає на виникнення у дітей невірної звуковимови шиплячих та Р. Унаслідок недостатньої рухливості язика, неможливості піднімати кінчик язика до піднебіння і сформувати правильну артикуляцію звуків. Усунути ваду можна способом розтягування під’язикової зв’язки за допомогою логопедичних вправ, а у складних випадках у стоматологічних кабінетах дитячих поліклінік шляхом нескладної операції.
Тимчасові (молочні) зуби з’являються у дитини у віці 5-8 місяців .Спочатку передні зуби, а потім поступово по черзі на верхній та нижній щелепах.
У 2,5 роки прорізуються 20 тимчасових зубів, що утворюють зубні дуги.
При змиканні утворюються щільні контакти зубів верхньої та нижньої щелеп. На жаль, не у всіх дітей формування зубного ряду проходить ідеально.
До формування неправильного прикусу призводять різноманітні причини:
· невірне штучне вигодовування;
· неправильне формування функції жування та ковтання;
· ротове дихання;
· невірне положення дитини під час сну;
· шкідливі звички (смоктання пальців, язика, губ, недозоване смоктання пустишки тощо ).
Паралельно з формуванням зубів проходить складний процес розвитку фонації, артикуляційних укладів, тобто формування звуків рідної мови.
Відсутність зубів, деформації, викривлення негативно впливають на формування правильного видиху, положення язика біля зубів або між ними (при артикуляції свистячих С-З-Ц особливо). Може з’явитися гнусавий відтінок мовлення, так звані щічні варіанти вимови, хлюпання та інші паталогічні прояви.
Тому, якщо у дитини помітні перераховані вище звички, необхідно прийняти відповідні заходи:
- Забирайте руку з рота та постійно нагадуйте, щоб дитина не смоктала пальці. Затягнутий рефлекс смоктання може свідчити про намагання заспокоювати себе таким чином. Тому пошукайте витоки цієї звички. Проконсультуйтесь у психіатра.
- Якщо у дитини сформувалася залежність смоктання пальця саме перед сном, змініть цей стереотип на інший: тихим, спокійним голосом прочитайте одну й ту саму казочку декілька разів, посидіть біля ліжечка дитини, поки вона засне.
- Звертайте увагу, як дитина спить. Якщо у дитини верхня щелепа менша нижньої, то вона повинна спати на низькій подушці або без неї. Якщо, навпаки, нижня щелепа менша, то рекомендується висока подушка, що сприяє просуванню нижньої щелепи вперед.
- Важливо, щоб дитина дихала носом вільно. Інакше при постійно відкритому роті між зубами утворюється щілина, і губи змикати стає важче. Це порушує розвиток моторики губ, щік, сприяє їх в’ялості і відвисанню, а в подальшому – формуванню невиразної артикуляції та «змазаного» звучання мовлення. Необхідно пам’ятати і про наступне: ротове дихання може бути ознакою дихальних захворювань, тому обов’язкова консультація в отоляринголога. При виключенні аденоїдів, гаймориту тощо, м’яко, але наполегливо привчайте дитину дихати носиком: прикривайте ротик пальцем, під час сну – підв’язуйте щелепу хустинкою, або бинтом.
- Великий вплив на формування прикусу накладає спосіб годування. Від моменту прикладання до груді дитина повинна активно смоктати. При штучному вигодовуванні отвір у сосці повинен бути невеликим для того, щоб дитина „працювала”. В рік годувати дитину через соску не варто.
- Як поступово змінюється консистенція їжі, відповідно і повинно змінюватись навантаження на щелепи та зуби малюка. Це сприяє формуванню повноцінної функції жування. Слідкуйте, щоб дитина жувала енергійно, не утримувала їжу за щоками, вірно ковтала. Губи повинні змикатися, ковток має бути майже непомітним – це усуне невміння ковтати слину, надмірне виділення слини під час мовлення у більш пізньому віці.
- Гігієна ротової порожнини повинна відповідати віковим особливостям (полоскання, чищення зубів, вчасне видалення та інші процедури).
- Вчасна консультація стоматолога та ортодонта зробить посмішку вашої дитини гарною, консультація лор-лікаря позбавить проблем з диханням, а консультація і заняття з логопедом сформують правильну звуковимову та основу виразного мовлення.
Шановні батьки! Потурбуйтеся про вашу дитину і створіть умови для її комфортного та впевненого спілкування!
За консультацією звертайтеся у диспансерне відділення обласної психіатричної лікарні № 1 за адресою вул. Домровського 16-А, каб. 11 або за тел.: 25-04-81
2009 р.