Житомирський обласний центр здоров’я

Обласна санітарно-епідеміологічна станція

ЩО ТАКЕ ЕХІНОКОКОЗ

ТА ЯК ЙОГО ПОПЕРЕДИТИ

«Наповнена водою печінка» – так визначив Гіппократ це відоме з давніх-давен захворювання людини.

Виявилось, що збудником ехінококозу людини є стрічковий гельмінт, який паразитує у собак, вовків, лисиць. Живе ціп'як ехінококозу в кишечнику від 6 місяців до 1 року, а вже через три місяці після зараження тварини починається виділення його члеників та яєць з випорожненнями тварини. Частина члеників активно виповзають із кишок, пересуваються по шкірі тварини (собаки), залишаючи на ній яйця. Членики, що потрапили у грунт, з випорожненнями тварин, також можуть самостійно пересуватись по поверхні грунту. Вони потрапляють на овочі, фрукти, ягоди, городину забруднюючи їх яйцями ехінококу.

Подальший розвиток яєць відбувається в організмі людини, а також багатьох травоїдних тварин, свиней, гризунів. З яйця у просвіті кишківника вивільнюється онкосфера, яка потрапляє у кровоносне русло. Потоком крові вона найчастіше заноситься у печінку, а також у легені, селезінку, нирки та інші органи. Онкосфера починає повільно рости, перетворюючись в ехінококову кісту, пухир, який може досягти розміру голівки новонародженої дитини. Пухир є серйозною загрозою для життя людини.

До загальних ознаків хвороби – нездужання, слабкість, шкірний свербіж – приєднуються місцеві симптоми, що свідчать про ушкодження того чи іншого органа: біль у ділянці печінки, грудної клітки; жовтяниця; кашель з виділенням мокроти з кров'ю; підвищення температури та ін.

Основним методом лікування хворого на ехінококоз є хірургічний. Слід добре пам'ятати: ефективність цього методу вища на ранніх етапах захворювання.

В організмі тварин(свиней, овець, великої рогатої худоби та ін.) хвороба протікає так, як і в людини. При забої тварин, особливо в приватному господарстві (забій свиней), собак «пригощають» часто їх внутрішніми органами. Якщо тварини мали кісти ехінококу, собаки можуть теж заразитися.

Щоб запобігти зараженню ехінококозом, необхідно:

- заборонити згодовування собак внутрішніми органами забитих тварин, ушкодженими ехінококовими кістами;

- забезпечити утилізацію або закопування у глибокі ями трупів тварин та ушкоджених кістами ехінококозу їх внутрішніх органів;

- додержуватися правил забою тварин;

- проводити щоквартальне лікування собак, що мешкають у господарстві;

- зменшувати кількість безпритульних собак.

Важливе значення має дотримання правил особистої профілактики:

- упорядкування контакту людини з домашніми та безпритульними собаками;

- миття рук після гри з собакою та перед їдою;

- миття овочів, ягід, фруктів, городини перед їх споживанням.

2009 р.