Житомирський обласний центр здоров’я

Обласна санітарно-епідеміологічна станція

 

 

ДИРОФІЛЯРІОЗ ТА ЛЕЙШМАНІОЗ

РІДКІСНІ ПАРАЗИТАРНІ ХВОРОБИ

 

 

Дирофіляріоз це хвороба, якою хворіють собаки, кішки, дикі тварини, а також людина. «Дирофілярія» (у перекладі, зла нитка), має вигляд нитки білого кольору довжиною 15-20 см. У людини цей гельмінт паразитує під шкірою, створює пухлини, може пересуватися до 30 см на добу. Найчастіше він знаходиться під шкірою жирової клітковини або в сльозових оболонках ока, обличчя, шиї, рук, ніг, а також на інших відкритих ділянках тіла, доступних для укусів комарів. Клінічні прояви захворювання дуже різноманітні та пов'язані з локалізацією дирофілярій.

Специфічною ознакою дирофіляріозу є відчуття ворушіння або повзання живого «черв'яка» всередині ущільнення пухлини або під шкірою. Фізіотерапевтичний вплив, а також прогрівання компресами або мазями підсилює міграцію гельмінта. При видаленні дирофілярії хворий одужує.

Переносником цієї хвороби є комарі – проміжні господарі – від тварини до тварини, від тварини до людини. Тому для профілактики захворювання дирофіляріозом дуже важливо берегтися від укусів комарів, використовувати механічні засоби (захисні сітки тощо) та репеленти.

Лейшманіози це група хвороб, які передаються москітами через кров та характеризуються ураженням внутрішніх органів (вісцеральний) або шкіри і сльозових оболонок (шкірний).

Збудники хвороби – лейшманії – мають складний життєвий цикл розвитку, який проходить за участю 2-х господарів. Одним є тварини: собаки, лисиці та ін., а також людина; другим господарем є москіти - дрібні двокрилі комахи з довгими ногами. Місцями виплоду москітів є нори гризунів, гнізда птахів, тріщини підлоги, купи сміття. Вони нападають на людей або тварин у сутінках на відкритому повітрі або в приміщенні. Москіти розповсюджені в тропічних країнах, а в нашій країні зустрічаються лише в окремих районах Криму та Одеської області.

В Україні реєструються поодинокі місцеві випадки захворювання людей на вісцеральний лейшманіоз.

Вісцеральний лейшманіоз характеризується хронічним перебігом, хвилеподібною лихоманкою, ураженням внутрішніх органів – печінки, нирок, селезінки та ін. Нерідко закінчується летально.

Шкірний лейшманіоз характеризується утворенням бугрів на місці укусу. Ці бугри мають бугровато-червоний колір, середньої щільності, мало хворобливі, з часом збільшуються, а через 1-3-6 місяців виникає виразка. Хвороба триває від декількох місяців до 1-2 років, закінчується одужанням.

Профілактика лейшманіозу спрямована на знешкодження джерела збудника, знищення переносника та захист людини від укусів москітів. Про захист від укусів особливо потрібно пам'ятати тим особам, які відправляються в тропічні країни або в Крим.

Використовування репелентів є одним із заходів захисту від укусів москітів та комарів. Репеленти – це відлякуючі засоби, більша частина яких є хімічними, з терміном дії 2-6 годин. Основу їх становлять ефіри, ефірні масла, спирти. На вулиці можна використовувати крем, лосьйони, спрей тощо. В місцях, де дуже багато кровососів, необхідно обробляти репелентами одяг, сітки, накидки тощо.

При застосуванні репелентних засобів необхідно суворо дотримуватись заходів безпеки, вказаних на етикетці.

 

 

 

 

2009 р.