Протокол лікування гострого обструктивного бронхіту
 
 Діагностичні критерії:
 
 1. Подовжений свистячий видох "wheezing", які чути на відстані від хворого.
 
 2. При огляді здута грудна глітка (горизонтальне розміщення ребер), участь в акті дихання допоміжної мускулатури, втяжіння межреберних проміжків, алеознаки дихальної недостатностї відсутні.
 
 3. Кашель сухий, напаоподібний, довго триває. Наприкінці першого тижня переходить у вологий.
 
 4. Перкуторно визначпється коробковий відтінок легеневого тону.
 
 5. Аускультативно вислуховується жорсткедихання, видих подовжений, багато сухих свистячих хрипів. Можуть бути середньо- та великипухірцеві малозвучні хрипи.
 
 6. На рентгенограмі грудної клітки спостерігається розрідження легеневого малюнку в латеральних відділах легенів та згущення в медіальних (прихована емфізема).
 
 Лікування:
 a. Госпіталізація.
 b. Дієта гіпоалергенна, повноцінна, відповідно до віку дитини.
 c. Спазмолітики ентерально або парентерально (но-шпа, папаверин), інгаляційно (суміш Домбровської, Євдощенко).
 d. Бронхолітики: бронхоадреноміметики (алупент, сальбутамол, фенотерол), теофіліни (еуфілин).
 e. Муколітики та відхаркувальні препарати рослинного тасинтетичного походження (ацетилцистеїн, лазолван, бромгексин,
проспан, трипсін, та ін).
 f. Віббраційний масаж та постуральний дренаж.
 g. Фізіотерапевтичні процедури : електрофорез з еуфілліном, MgSO . 4  
h. Фітотерапія із застосуванням гіпоалергенних рослин (солодка,м'ята, чабрець, багульник).
 i. На етапах реабілітації лікувальна дихальна гімнастика, спелеотерапія, загортовування, санаторнокурортне лікування (Південне узбережжя Криму).
 j. Диспансерний нагляд у алерголога.
 
 Невідкладна допомога має бути при обструкції, що супроводжується:
 - Збільшенням дихання до 70 за хв. та вище.
 - Неспокоєм дитини, змінами положення тіла в пошуку найбільш на видосі напруженням межреберних м'язів.
 - Поява утрудненого видоха із втяжінням м'язів грудної клітки.
 - Центральний ціаноз.
 - Зниження РО . 2
 - Підвищення РСО .  2
  При цьому необхідне постачання кисню через носові катетери, введення бета-агоністів в аерозолі. Можна ввести глюкокортикоіди (дексаметазон 0,6 мг/кг із розрахунку 1-1,2 мг/кг/добу або преднізолон 6 мг/кг із розрахунку 10-12 мг/кг/добу).
 Про ефективність лікування свідчить зменшення частоти дихання на 15 та більше за хвилину, зменшення експіраторних шумів.
 Показанням до переводу на ШВЛ є:
 - Послаблення дихальних шумів на вдосі;
 - Збереження ціанозу при вдиханні 40% кисні;
 - Зниженні больової реакції на подразнення;
 - Зниження РаО нижче 60 мм рт. ст.;  2

 Підвищення РаСО вище 55 мм рт. ст.  2