ЗАТВЕРДЖЕНО

 ЗАТВЕРДЖЕНО

 наказом МОЗ України

 від 30.05.1997 р. N 167

Інструкція

по організації та проведенню

протихолерних заходів,  клініці та лабораторній діагностиці холери

2. Локалізація і ліквідація вогнища холери

 2.1. Організаційні заходи

 2.1.1. Місто, район, селище і т. ін. оголошуються вогнищем холери по рішенню місцевої влади на основі подання територіальної НПК (Надзвичайної протиепідемічної комісії) в разі виявлення першого випадку захворювання або вібріононосійства, незалежно від вірулентності виділених культур вібріонів.

             Територіальна Надзвичайна протиепідемічна комісія при виявленні першого випадку захворювання на холеру розробляє та затверджує оперативний план локалізації та ліквідації вогнища холери та вносить, вразі необхідності, доповнення до цього плану та контролює його виконання.

 2.1.2. Контроль за проведенням необхідних протихолерних заходів здійснюється Надзвичайними протиепідемічними комісіями району, міста, області, Автономної республіки або країни.

 2.1.3. Організацією протихолерних заходів безпосередньо займається медичний штаб вогнища.

 2.1.4. Начальник вогнища, а це, як правило, один із керівників місцевої державної адміністрації, начальник медичного штабу і його заступник, а це, як правило, керівники місцевих органів охорони здоров'я та державної санітарно-епідеміологічної служби, та керівники окремих служб (протиепідемічної, профілактичної, лікувальної, лабораторної та адміністративно-господарської) призначаються рішенням НПК.

 2.1.5. Керівники груп та інших підрозділів, що входять до складу означених служб, а також поіменний склад цих груп затверджується наказом начальника медичного штабу.

 2.1.6. Всі фахівці, що відряджаються до Штабу для роботи по ліквідації вогнища холери, передають всі свої поточні справи іншим працівникам, займаються лише протихолерними заходами і повністю підпорядковуються керівникам відповідних служб і груп медичного штабу. Начальник штабу та йоги заступник також повністю звільняється від своїх поточних справ.

 2.1.7. Керівниками служб та груп можуть призначатися місцеві або прибулі у вогнище фахівці по профілю.

 2.1.8. Кількість особового складу різних служб може бути змінена наказом по Штабу в залежності від інтенсивності епідемічного процесу у вогнищі холери.

 2.1.9. Закріплені за штабом фахівці, як правило, працюють до ліквідації вогнища холери і мають право на додаткову оплату за роботу у вогнищі холери.

 2.1.10. За штабом закріплюється не більше 20-25 % медичних працівників санітарно-епідеміологічного профілю, інфекціоністів та лаборантів від загальної їх кількості в місті або районі, де виник спалах холери. Інші фахівці займаються тільки своїми поточними справами. Якщо закріплених за штабом працівників не вистачає для роботи у вогнищі холери, туди, щоб не відволікати місцевих фахівців від основної роботи, відряджають представників області або країни.

 2.1.11. Керівники закладів, що підпорядковані МОЗ України, направляють своїх співробітників у вогнища холери, згідно розпорядження.

 2.1.12. Протиепідемічна служба у вогнищі складається з:

·                групи обліку і інформації про протихолерні заходи;

·                груп епідеміологічного обстеження виявлених вогнищ холери;

·                дезінфекційних бригад;

·                груп відбору проб матеріалу від людей для лабораторного дослідження;

·                груп відбору проб з об'єктів довкілля для лабораторного дослідження;

·                групи контролю за забезпеченням режиму безпеки роботи в холерному та провізорному госпіталях, ізоляторі, бактеріологічних лабораторіях та інших медичних установах незалежно від їх відомчої належності;

·                групи епідеміологічного аналізу і консультантів.

 2.1.13. Профілактична служба створюється в складі:

·                групи нагляду за комунальними об'єктами;

·                групи нагляду за підприємствами харчової промисловості,

·                громадського харчування, торгівлі харчовими продуктами;

·                групи нагляду за дитячими і підлітковими закладами;

·                групи нагляду за промисловими та іншими об'єктами.

 2.1.14. Лікувальна служба створюється в складі:

 госпітальної бази - холерний стаціонар, провізорний

·                стаціонар, ізолятор для госпіталізації осіб, які спілкувалися з хворими на холеру та вібріононосіями;

·                груп обліку та інформації про лікувально-профілактичні, протихолерні заходи;

·                групи евакуації хворих на холеру, вібріононосіїв та контактних з ними;

·                груп подвірних обходів (при необхідності);

·                паталого-анатомічної групи;

·                групи консультантів-інфекціоністів.

 2.1.15. Лабораторна служба створюється в складі:

·                лабораторій по обстеженню людей;

·                лабораторій по обстеженню об'єктів довкілля.

В кожній лабораторії створюються:

·                групи прийому та реєстрації матеріалу;

·                групи розливу середовищ та підготовки їх до пересівів;

·                групи перегляду посівів та відбору колоній;

·                групи ідентифікації виділених культур;

·                групи миття, підготовки та стерилізації посуду;

·                групи серологічних досліджень;

·                групи виготовлення поживних середовищ.

 2.1.16. Формування адміністративно-господарської служби.

 2.1.17. Медичний штаб вогнища холери щоденно заслуховує доповіді керівників служб про епідситуацію та проведення

необхідних заходів, готує відповідну інформацію.

 2.2. Протиепідемічні заходи

 2.2.1. Заходи, які необхідно проводити в разі виділення від хворих на холеру і вібріононосіїв вірулентних (токсигенних) штамів холерних вібріонів 01 групи:

·                епідеміологічне розслідування кожного випадку холери і вібріононосійства;

·                госпіталізація хворих на холеру, у т.ч. з підозрою на холеру, а також вібріононосіїв в холерний шпиталь, з обов'язковим одноразовим бактеріологічним обстеженням;

·                виявлення, ізоляція (або медичний нагляд), бактеріологічне обстеження на холеру і превентивне лікування (по епідпоказникам) контактних;

·                активне виявлення, госпіталізація в провізорний стаціонар і бактеріологічне обстеження на холеру хворих на гострі кишкові захворювання;

·                обов'язковий розтин з бактеріологічним дослідженням на холеру померлих від гострих кишкових захворювань, а також померлих від холери;

·                оперативний епідеміологічний аналіз захворюваності гострими кишковими інфекціями та на холеру, пов'язаною з особливістю водокористування, а також харчування;

·                профілактична та заключна дезінфекція;

·                збільшення обсягу бактеріологічних досліджень на холеру об'єктів довкілля в разі необхідності;

·                введення заходів щодо обмеження користування водою відкритих водоймищ в рекреаційних та побутових цілях;

·                посилення санітарного нагляду за підприємствами громадського харчування, харчової промисловості і торгівлі харчовими продуктами, водопровідними та каналізаційними спорудами.

 2.2.2. Заходи, які необхідно проводити при виділенні від хворих на холеру і вібріононосіїв слабо- і авірулентних (атоксигенних) штамів вібріонів 01 групи:

·                госпіталізація хворих на холеру і вібріононосіїв в холерний госпіталь;

·                епідеміологічне розслідування кожного випадку холери і вібріононосійства;

·                виявлення та бактеріологічне обстеження і медичний нагляд за контактними особами в родині, за місцем проживання, роботи або навчання;

·                бактеріологічне обстеження на холеру і превентивне лікування осіб, які мали контакт з хворими або вібріононосіями і що працюють на підприємствах громадського харчування, харчової промисловості і торгівлі харчовими продуктами;

·                одноразове бактеріологічне обстеження на холеру всіх хворих на гострі кишкові інфекції та їх обов'язкова госпіталізація;

·                профілактична та завершальна дезінфекція.

До визначення ступеню патогенності ізольованих штамів вібріонів всі заходи проводяться в обсязі, який передбачено при виділенні вірулентних штамів.

 2.3. Організаційні заходи по госпіталізації хворих на холеру, вібріононосіїв, ізоляції осіб, що спілкувалися з ними , а також хворих на ГКІ.

 2.3.1. Госпіталізацію в холерний госпіталь хворих або підозрілих на холеру і вібріононосіїв забезпечують дезінфекційні станції (відділення) або станції швидкої медичної допомоги автотранспортом цих закладів бригадами евакуаторів у складі лікаря, або середнього медичного працівника і санітара.

 2.3.2. Всі транспортні засоби для госпіталізації хворих на холеру повинні бути обладнані регідратаційними системами, посудом для збирання виділень хворих, дезінфікуючими засобами, гідропультом, підкладною клейонкою.

 2.3.3. Осіб, які були в контакті з хворим на холеру або вібріононосієм, направляють в ізолятори у супроводженні середнього медичного працівника на спеціальному транспорті, виділеному дезінфекційною станцією чи відділом дезінфекції санітарно-епідеміологічної станції або станцією швидкою медичної допомоги.

 2.3.4. Персонал, що обслуговує евакотранспорт, після закінчення зміни проходить санітарну обробку. Особовий склад бригад евакуаторів повинен бути одягнений в піжами, хірургічні халати, шапочки та косинки (протичумний костюм четвертого типу).

 2.3.5. Після госпіталізації хворих (вібріононосіїв) та ізоляції контактних транспорт підлягає заключній дезінфекції силами лікувальних закладів або евакобригади, що знаходиться на території лікарні на спеціально виділеному майданчику.

 2.3.6. Не дозволяється видача направлень для госпіталізації на руки хворим на гострі кишкові інфекції і особам, що спілкувалися з хворим на холеру або носієм, та їх доставляння в лікарню випадковим транспортом.

 2.3.7. В населеному пункті, де виявляються хворі на холеру або вібріононосії, в вогнищах гострих кишкових захворювань проводяться такі заходи:

 - епідеміологічне обстеження, результати обстеження відображаються в карті;

 - медичний нагляд за особами, що спілкувались з хворим до закінчення, бактеріологічного дослідження хворих;

 - обов'язкова госпіталізація хворих на гострі кишкові інфекції.

 2.4. Організація стаціонарів у вогнищі холери.

 2.4.1. Стаціонар для хворих на холеру:

 - розгортають на базі інфекційної лікарні чи відділення;

 - реанімаційне відділення розгортають окремо для дорослих і дітей;

 - в першу чергу ці відділення оснащуються сучасною апаратурою для визначення електролітів крові.

 2.4.2. Провізорні стаціонари можуть розгортатися в непрофільних відділеннях, але з дотриманням всіх протиепідемічних заходів, як в інфекційних відділеннях.

 2.4.3. В психоневрологічних лікарнях та диспансерах розгортуються приміщення для провізорної госпіталізації хворих з явищами дисфункції.

 2.4.4. Ізолятори розгортаються на базі лікувальних закладів, але можливе їх функціонування в школах, базах відпочинку, готелях.

 2.4.5. Обсерватори в разі необхідності розгортуються на базі оздоровчих закладів, готелів, гуртожитків і т.і.

 2.5. Епідеміологічне обстеження

 2.5.1. Епідеміологічному обстеженню підлягає кожний хворий на холеру і вібріононосій по місцю проживання, роботи, навчання і інших місць їх перебування. Його проводять групи епідеміологічного обстеження в складі лікаря-епідеміолога і його помічника. При необхідності (з урахуванням епідемічної ситуації) до проведення епідеміологічного обстеження залучають лікарів по санітарному нагляду за комунальними, харчовими та іншими об'єктами.

 2.5.2. Обстеження проводять з метою визначення джерела інфекції, конкретних місць і умов зараження хворого і вібріононосія, виявлення контактних з ними осіб, а також можливі шляхи і фактори розповсюдження збудника холери, визначення кордонів вогнища і обсягу протиепідемічних заходів.

 2.5.3. Епідеміологічне обстеження включає: оцінку епідемічної ситуації по матеріалах планового епідеміологічного нагляду за холерою і іншими кишковими інфекціями; епідеміологічну оцінку санітарно-гігієнічних умов господарсько-питного , побутового водокористування і каналізування; соціально-економічні умови, міграційні процеси; виявлення обрядів населення; визначення найбільш небезпечних дільниць і об'єктів ризику в ареалі вогнища, а також груп населення, що мають високий ризик інфікування і тому забезпечуються силами дільничних медичних працівників медичним наглядом (особи, які живуть біля водоймищ, контамінованих холерними вібріонами, страждають анацидними і гіпоцидними гастритами, перенесли резекцію шлунка, зловживають алкоголем, осіб без визначених занять, певного місця проживання, а також осіб, які проживають в місцях вимушеного перебування).

 2.5.4. При проведенні епідеміологічного обстеження лікар епідеміолог:

·                збирає епідеміологічний анамнез;

·                проводить відбір проб (продукти, вода, змиви з предметів вжитку, вміст неканалізованих вбиралень і т. ін.), необхідних для бактеріологічного дослідження;

·                складає список осіб, які контактували з хворим або вібріононосієм і знаходилися в однакових з ними умовах по ризику інфікування; визначає тих, хто потребує ізоляції, а хто - медичного спостереження;

·                виявляє осіб, які контактували з хворим на холеру або вібріононосієм і вибули із вогнища до початку епідобстеження, з метою направлення екстрених повідомлень в місця, куди виїхали ці особи;

·                визначає обсяг і послідовність інших протиепідемічних заходів з урахуванням результатів епідеміологічного обстеження та визначення вірулентності холерних вібріонів, виділених у вогнищі;

·                доповнює дані епідобстеження відомостями, одержаними від госпіталізованого хворого (вібріононосія), із історії хвороби і амбулаторних карт;

·                дає рекомендації головним лікарям поліклінік, поліклінічних відділень, лікарняних амбулаторій, амбулаторій медико-санітарних пунктів підприємств, ФАПів, дільничних лікарень про порядок медичного нагляду за відповідними контингентами;

 для більш оперативного збору епіданамнезу слід мати одного епідеміолога при госпітальній базі.

 2.5.5. По результатах епідеміологічного обстеження лікар епідеміолог заповнює карту, доповнену такими даними:

·                про клінічну форму і важкість захворювання;

·                про результати бактеріологічних досліджень на холеру випорожнень, блювотних мас, жовчі (з зазначенням дат і годин відбору матеріалу);

·                про місце перебування хворого (вібріононосія) протягом останніх 5 днів (коли, куди від’їжджав);

·                про осіб, які приїжджали (звідки, коли) до хворого (вібріононосія) протягом останніх 5 днів;

·                про виділення культур холерних вібріонів з об'єктів довкілля (звідки і коли виділені культури, їх біовар, серовар, фаговар, вірулентність);

·                про вживання антибіотиків і інших хіміотерапевтичних препаратів до госпіталізації хворого або вібріононосія (коли, які, тривалість);

·                про випадки аварій водопроводу, перебої в подачі води, виявлення нестандартних проб води, на конкретній ділянці і коли;

·                про користування хворим (вібріононосієм) водою поверхневих водоймищ протягом останніх 5 днів (назва водоймища, місце, коли, характер вживання);

·                про кількість ізольованих і тих, що знаходяться під медичним наглядом з числа осіб, які контактували і знаходились в однакових умовах по типу інфікування (за датами початку і кінця спостереження);

·                про результати бактеріологічного обстеження осіб, що контактували;

·                про від'їзд хворого;

·                про час (година) госпіталізації.

 2.6. Виявлення хворих на холеру

 2.6.1. Хворі з дисфункцією кишечнику і блювотою виявляються медичними працівниками активно на всіх етапах надання медичної допомоги, в організованих колективах, в кожному закладі і в установі, а також на найбільш епідемічно небезпечних дільницях і об'єктах ризику, які виявляються в процесі епідеміологічного обстеження в вогнищі холери шляхом подвірних обходів, що здіснюються силами територіальних медичних об'єднань з залученням санітарного активу, слухачів вищих і середніх учбових закладів.

 2.6.2. При організації подвірних обходів лікарські дільниці ділять на мікродільниці, виходячи з кількості населення до 500 (для сільської місцевості і районів індивідуальної забудови) і до 1000 чоловік (для дільниць з багатоповерховою забудовою). За кожною дільницею закріплюється бригада в складі одної медичної сестри і 4-5 санітарних активістів або студентів, які, поряд з виявленням хворих, контролюють санітарний стан побутових приміщень і туалетів, проводять санітарно-освітню роботу; при подвірних обходах наявність жителів звіряють з паспортними списками, які відповідні медичні заклади одержують у паспортних відділах.

 2.6.3. Хворі з дисфункцією кишечнику і блювотою виявляються активно серед тих, хто потрапив в прийомними - розподільники і установи спецрежиму, пункти соціальної реабілітації, психоневрологічні стаціонари і диспансери, в місця тимчасового утримання, еміграційного контролю і в центрах тимчасового розміщення іноземних громадян та осіб, які шукають притулку на території України.

 2.6.4. В організованих колективах, установах і на підприємствах медичний нагляд здійснюється шляхом опитування присутніх (учнів, студентів і інших) медичними працівниками, а при їх відсутності - медичними працівниками територіальних медичних об'єднань і санітарним активом.

 2.6.5. Про кожного виявленого хворого з дисфункцією кишечнику і блювотою згідно з порядком сповіщається станція невідкладної медичної допомоги або дезстанція для госпіталізації і надсилається екстрене повідомлення в територіальну санепідстанцію.

 2.6.6. Дані про результати активного виявлення хворих відповідними медичними працівниками надсилаються в територіальну поліклініку, яка передає зведені дані по дільницях в територіальне медичне об'єднання, останнє - в медичний штаб вогнища. Кратність проведення подвірних обходів встановлюється штабом.

 2.7. Виявлення вібріононосіїв

 2.7.1. Обов'язковому бактеріологічному обстеженню на вібріононосійство підлягають особи, які контактували з хворим на холеру або вібріононосієм, незалежно від того, ізольовані вони чи залишені вдома для медичного нагляду, а також особи, які знаходяться з ними в однакових умовах щодо ризику інфікування.

 2.7.2. Групи населення, в тому числі професійні, які підлягають бактеріологічному обстеженню на холеру, і послідовність їх обстеження, визначають в кожному конкретному випадку територіальними органами держсанепідслужби на основі результатів епідеміологічного обстеження і аналізу даних епідеміологічного нагляду за холерою на територіях, де виникли її вогнища, і затверджуються медичним штабом.

 2.7.3. Організація і проведення бактеріологічного обстеження зазначених контингентів покладаються на протиепідемічну, профілактичну і лабораторну служби медичного штабу.

 2.8. Заходи щодо осіб, які контактували з хворими на холеру і вібріононосіями

 2.8.1. Показання для ізоляції контактних визначаються епідеміологом з урахуванням ступеню контакту з хворим (вібріононосієм), рівня санітарного благоустрою житла і місць загального користування, особливостей професійної діяльності і пов'язаного з цим ступеню їх епідемічної небезпеки.

 2.8.2. На осіб, які контактували з хворим і вібріононосієм, складають списки з зазначенням їх адреси, місця роботи, навчання, часу, ступеню і характеру контакту.

 2.8.3. Ізоляції підлягають особи, які мали контакт з хворим (вібріононосієм) в побутових умовах: члени сім'ї хворого (вібріононосія), які проживають в незадовільних санітарно-гігієнічних умовах, а також ті, хто проживає в одній комунальній квартирі (гуртожитку), користується загальним туалетом, в тому числі і тим, що на подвір'ї, кухнею і мають інші форми безпосереднього постійного контакту, а також особи, які підпадали однаковому з хворим (вібріононосієм) ризику інфікування (ритуальні заходи, весілля і т.ін.).

 2.8.4. Обов'язковій ізоляції підлягають контактуючі з хворим або вібріононосієм із числа декретованих контингентів. В умовах ізолятора всі контактні одноразово обстежуються на холеру, їм проводиться екстрена профілактика.

 2.8.5. Дозволяється залишати вдома одного із працездатних членів сім'ї, які підлягають ізоляції, для ведення домашнього господарства.

 2.8.6. За контактуючими, які не відправлені в ізолятор, встановлюють медичний нагляд за місцем проживання, роботи,

навчання і т.п. протягом 5 діб з одноразовим бактеріологічним обстеженням на холеру.

 2.9. Дезінфекційні заходи

 2.9.1. Заключну дезінфекцію за місцем виявлення хворого (вібріононосія) забезпечує дезінфекційна бригада дезінфекційної станції або дезінфекційного відділу територіальної санепідстанції.

 2.9.2. Заключну дезінфекцію виконують за місцем проживання не пізніше трьох годин з моменту госпіталізації (смерті) хворого (вібріононосія), а за місцем роботи або навчання - не пізніше першої доби після виявлення.

 2.9.3. При виявленні хворого (вібріононосія) за місцем його роботи (навчання) обов'язково проводять знезараження в приміщенні, де знаходився хворий (вібріононосій) - безпосередньо на його робочому місці, а також в місцях загального користування – буфетах (їдальнях), душевих і санвузлах.

 2.9.4. В поліклініках, амбулаторіях, дитячих консультаціях і інших лікувально-профілактичних установах при виявленні хворого на холеру або з підозрою на неї силами персоналу цих установ проводять дезінфекцію випорожнень і блювотних мас, приміщень кабінету лікаря та інших приміщень, де знаходився хворий, місць загального користування, спецодягу персоналу, який брав участь в прийомі і огляді хворого, інструментарію, використаного при прийомі хворого.

 2.9.5. Персонал, який здійснює дезінфекцію, повинен бути вдягнений в протичумний костюм II типу (піжама або комбінізон, шкарпетки, капці, велика косинка (капюшон), протичумний халат, ватно-марльова маска, гумові рукавички, чоботи, рушник, а також гумові або поліетиленові фартухи).

 2.9.6. По закінченню обробки вогнища дезінфекційна бригада повинна продезінфікувати взуття, рукавички, фартухи, по закінченні повинна продезінфікувати взуття, рукавички, фартухи, по закінченні зміна пройти санобробку.

 2.9.7. Перед розгортанням холерного і провізорного шпиталів та ізолятора проводять профілактичну дезінфекцію в приміщеннях і на їх територіях.

 2.9.8. В шпиталях поточну дезінфекцію проводить молодший медичний персонал під безпосереднім керівництвом старшої медсестри відділення. Маточні розчини дезінфікуючих засобів готують централізовано дезінфектори стаціонару в спеціальному приміщенні.

 2.9.9. В шпиталях (холерному і провізорному) проводять:

·                санітарну обробку хворого з I-II ступенем дегідратації в приймально-сортировочному відділені (при цьому душем не користуються) з подальшим знезараженням змивних вод і приміщення;

·                санітарну обробку хворих з III і IV ступенем дегідратації проводять в палаті;

·                речі хворого складають в клейончатий мішок і відправляють для знезараження в дезінфекційну камеру;

·                приміщення приймального відділення дезінфікують після прийому хворого (вібріононосія);

·                транспорт, який доставив хворого, підлягає знезараженню силами медперсоналу приймального відділення на спеціально обладнаному майданчику, про що робиться запис в журналі прийому хворих;

·                хворих (вібріононосіїв) при відсутності локальних очисних споруд забезпечують індивідуальними горшками або підкладними суднами, відрами з кришками;

·                випорожнення хворих (вібріононосіїв) після знезаражування виливають в каналізацію або виносять в спеціально підготовлену водонепроникну вигрібну яму, а судна і горшки додатково знезаражують зануренням в дезінфікуючий розчин в спеціально виділеному приміщенні у великих ємкостях.

 2.9.10. При дезінфекції інших об'єктів дотримується режим знезаражування згідно з додатком 15.

 2.9.11. При закритті шпиталів та ізоляторів проводять заключну дезінфекцію з обов'язковим бактеріологічним контролем.

 2.9.12. Розтин, перевезення і захоронення трупів проводять згідно з інструкціями від 29.06.78 р. "Про протиепідемічний режим роботи з мікроорганізмами I-II груп патогенності" та від 21.06.85 р. "Про проведення первинних заходів при виявленні хворого (трупа), підозрілого на захворювання чумою, холерою, контагіозними вірусними горячками".

 2.9.13. Профілактичну дезінфекцію за показаннями (знезаражування санітарно-дворових установок), протимушині заходи в населених пунктах, де є спалахи холери, проводять відповідні підрозділи дезінфекційної і ветеринарної служб.

 2.9.14. У сільській місцевості, включаючи польові стани, організація дезінфекційних заходів здійснюється так само, як і в умовах міста. В випадку залишення осіб, які контактували з хворими на холеру, вдома, після проведення заключної дезінфекції на період ізоляції здійснюють поточну дезінфекцію силами мешканців.

 2.9.15. Методичне керівництво за організацією і проведенням дезінфекційних заходів, а також контроль якості дезінфекції здійснюють спеціалісти дезінфекційних станцій і територіальних санепідстанцій.

 2.9.16. Засоби і методи, що використовуються при дезінфекції, режим знезаражування різних об'єктів, розрахункові норми дезінфектантів наведені в додатках 14, 15, 16.

 2.10. Бактеріологічне дослідження об'єктів довкілля

 2.10.1. Обов'язковому бактеріологічному дослідженню підлягає вода поверхневих водоймищ в місцях скидання господарсько-побутових вод, в зонах санітарної охорони водозабору для централізованого господарсько-питного водопостачання, в місцях масового організованого рекреаційного водокористування та інших точках, визначених епідпоказниками, а також стічні води інфекційних стаціонарів.

 2.10.2. Господарсько-побутові стічні води досліджуються з огляду на епідемічну ситуацію і результати санітарного нагляду за комунальними, в тому числі відомчими об'єктами.

 2.10.3. Об'єкти дослідження, кількість точок забору і кратність бактеріологічних досліджень проб з об'єктів довкілля визначаються рішенням медичного штабу вогнища холери.

 2.11. Обмежувальні і карантинно-обсерваційні заходи при виникненні вогнищ холери

 2.11.1. До обмежувальних заходів відносяться:

·             заборона водокористуванням поверхневими водоймищами в місцях, визначених органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду, незалежно від вірулентності, токсигенності виділених культур холерних вібріонів;

·                заборона від'їзду із організованих колективів (санаторно-курортні заклади, туристичні бази, кемпінги, табори праці і відпочинку т.п.) при виявленні в них хворих на холеру (вібріононосіїв) і при загрозі розповсюдження інфекції;

·                заборона розміщення в населених пунктах, особливо в курортній зоні, неорганізовано відпочиваючих при відсутності належних санітарно-гігієнічних умов;

·                заборона масових зборів населення при різних ритуальних обрядах (весілля, проводи, похорони та ін.), при цьому кількість учасників повинна бути мінімальною (близькі родичі). Приготування багатоасортиментноі їжі, яка при забрудненні може стати фактором передачі інфекції, обмежується. Для контролю бажана присутність медичного працівника;

·                заборона туристичних поїздок (екскурсійних, релігійних (прочанство) і т.п.), спеціальних заходів (ярмарки, конгреси, фестивалі, спортивні змагання і т.п.).

 2.11.2. Перелічені заходи вводяться урядом України, обласними, Київською та Севастопольською державними адміністраціями за поданням відповідних надзвичайних протиепідемічних комісій та з погодженням Головного державного санітарного лікаря України.

 2.11.3. Кордони території, на якій вводяться ті чи інші обмежувальні заходи, визначають медичні штаби вогнища, виходячи з конкретної епідемічної ситуації, можливих факторів передачі інфекції, санітарно-гігієнічних умов, інтенсивності міграції населення і транспортних зв'язків з іншими територіями та затверджуються відповідними надзвичайними комісіями.

 2.11.4. У виняткових випадках при інтенсивному і широкому розповсюдженні інфекції, великої міграції (економічна, воєнна, туризм) населення, загрозі виносу холери за кордони вогнища - Кабінет Міністрів України вводить карантин на окремі населені пункти за поданням відповідних державних адміністрацій та Головного державного санітарного лікаря України.

 2.11.5. Карантинно-обсерваційні заходи передбачують комплекс адміністративно-господарських, обмежувальних, лікувально-профілактичних, протиепідемічних, санітарно-гігієнічних заходів, направлених на попередження виносу холери за кордони вогнища.

 2.11.6. Обсервацією передбачають п'ятидобову ізоляцію від’їжджаючих, з одноразовим бактеріологічним обстеженням на холеру в першу добу перебування в обсерваторі.

 2.11.7. Визначення черговості направлення на обсервацію, організацію матеріального забезпечення обсерваторів і харчування обсервованих здійснює територіальна (районна, міська) адміністрація.

 2.11.8. Обсерватори можуть бути розгорнуті в пристосованих приміщеннях (адміністративні будинки, готелі, гуртожитки, дитячі і спортивні табори, бази відпочинку і т.ін.).

 2.11.9. В обсерваторі повинні бути передбачені такі приміщення: приймальня, палати для розміщення обсервованих, кімнати для медичного і обслуговуючого персоналу, для відбору матеріалу, збереження особистих речей обсервованих, буфетна і інші підсобні приміщення.

 2.11.10. Перед тим, як помістити в обсерватор, обсервованих оглядають з метою виявлення осіб з дисфункцією кишечнику. В обсерватор допускаються тільки здорові люди.

 2.11.11. Заповнення обсерватора, проводиться одночасно. Обсервовані розміщуються невеликими групами з прийняттям мір до обмеження спілкування між ними.

 2.11.12. Виявлені серед обсервованих хворі на холеру або вібріононосії переводяться в холерний госпіталь, а особи, контактні з ними, - в ізолятор.

 2.11.13. При виявленні в обсерваторі хворого з дисфункцією кишечнику він переводиться в провізорний госпіталь. Контактні з ним ізолюються на місці до отримання результату бактеріологічного дослідження матеріалу від захворілого. В випадку отримання негативного результату строк обсервації не змінюється.

 2.11.14. Особи, які пройшли обсервацію, отримують відповідні довідки про перебування в обсерваторі на право від'їзду з вогнища холери, а особам, які працюють, - видається лікарняний лист.

 2.11.15. Після звільнення обсерватора проводиться заключна дезінфекція його, після чого можливе подальше використання.

 2.11.16. Для роботи в обсерваторі дозволяється залучення медичних працівників і іншого допоміжного персоналу із числа обсервованих.

 2.11.17. Медичний і обслуговуючий персонал обсерватора знаходиться на казарменому положенні. З метою виключення контакту обсервованих з населенням вогнища обсерватор цілодобово охороняється.

 2.11.18. Функціонально-посадові обов'язки медичного та іншого обслуговуючого персоналу, службовців МВС, які забезпечують роботу обсерваторів:

 а) територіальне медичне управління забезпечує:

·                суворий протиепідемічний режим роботи обсерватора;

·                медичний нагляд за обсервованими протягом п'яти діб;

·                відбір матеріалу і доставку його в бактеріологічну лабораторію територіальної санепідстанції;

·                подання першої медичної допомоги соматичним хворим і при необхідності подальшого направлення їх у відповідні лікувально-профілактичні заклади;

·                активне виявлення осіб з дисфункцією кишечнику, ізоляція і госпіталізація їх в провізорний госпіталь для подальшого лікування;

·                госпіталізацію виявлених хворих на холеру та вібріононосіїв в холерний госпіталь і ізоляцію осіб, що були в контакті з ними, для додаткового п'ятиденного медичного нагляду і повторного лабораторного обстеження;

·                проведення поточної і заключної дезінфекції;

·                видачу медичної довідки особам, що пройшли обсервацію та лікарняного листа особам, які працюють;

 б) територіальні санепідстанції забезпечують:

·                контроль за додержанням протиепідемичного режиму роботи в обсерваторі;

·                проведення бактеріологічних досліджень на холеру;

·                своєчасну видачу результатів лабораторних досліджень;

·                проведення заключної дезінфекції при виявленні хворих на холеру та вібріононосіїв після їх госпіталізації;

·                контроль якості поточної і заключної дезінфекції;

 в) міліцейські пости забезпечують:

·                охорону території обсерватора з метою недопущення контакту з місцевим населенням;

·                заборону самовільного виходу обсервованих;

·                суворий контроль за в'їздом і виїздом обсервованих, вивозом майна від’їжджаючих.

 2.11.19. При введені обмежувальних і карантинно-обсерваційних заходів в населених пунктах і на окремих об'єктах силами органів внутрішніх справ і контрольно-пропускних пунктів встановлюють відповідні вказівники або пости для транспортних засобів на всіх магістралях.

 2.12. Екстрена профілактика

 2.12.1. Екстреній профілактиці підлягають контактні з хворими на холеру (вібріононосіями) в сім'ї, квартирі, за місцем роботи, навчання, відпочинку, лікування, а також особи, які знаходяться в однакових умовах по ризику інфікування (по

епідпоказанням).

 2.12.2. Для екстреної профілактики з врахуванням антибіотикограми циркулюючих в вогнищі штамів призначають один з наступних препаратів:

*Препарат*	*Разова доза в г*	*Кількість прийомів на добу*	*Середня добова доза в г*	*Строки прийомів в днях*
Тетрациклін*	0,5-0,3	2-3	1,0	4
Доксициклін*	0,1*	1-2	0,1*	4
Левоміцетин	0,5	4	2,0	4
Еритроміцин	0,5	4	2,0	4
Ципрофлоксацин*	0,5	2	1,0	4
Фуразолідон	0,1	4	0,4	4

------------------------------------------------------------------

 * - в першу добу - 0,2

* - для дітей: тетрациклін, доксициклін - ст.8 років, ципрофлоксацин - ст.12 років.

 Дітям призначають:

15-17 років

8 -14  років

7 років

5-6 років

4 роки

2-3 роки

1 рік і молодші

3/4 дози дорослих

1/2 дози дорослих

1/3 дози дорослих

1/4 дози дорослих

1/6 дози дорослих

1/8 дози дорослих

1/12 дози дорослих

 2.12.3. При виділенні в вогнищах холери штамів холерних вібріонів, стійких до зазначених препаратів, лікувально-профілактична і протиепідемічна служби медичного штабу в кожному конкретному випадку розглядають питання про зміну медикаменту.

 2.13. Санітарно-гігієнічні заходи в вогнищі холери

 2.13.1. Санітарно-гігієнічні заходи в вогнищі холери направлені на усунення виявлених і можливих факторів передачі збудників інфекції і умов, що сприяють подальшому розповсюдженню інфекції.

 2.13.2. Санітарно-бактеріологічне дослідження (колі-індекс) в зоні санітарної охорони водозаборів для централізованого господарсько-питного водопостачання проводиться щоденно, а в розводній мережі - при аварійних ситуаціях і по санітарно-епідеміологічним показанням. Фізико-хімічні показники води із зазначених об'єктів визначаються не рідше як двічі на місяць.

 2.13.3. Санітарно-бактеріологічне дослідження в зонах рекреації проводиться згідно діючим наказам та нормативним документам, а фізико-хімічні дослідження - не рідше одного разу на місяць.

 2.13.4. Профілактична служба медичного штабу забезпечує санітарний нагляд за:

ü       санітарно-бактеріологічними показниками водопровідної води перед надходженням в розвідну мережу і питної води в нецентралізованих джерелах водопостачання;

ü       утриманням залишкового хлору в окремих і тупикових точках водопроводів, кількість якого повинна бути не менше 0,3-0,5 мг/л по вільному хлору або 0,8-1,2 мг/л по зв'язаному хлору;

ü       застосуванням перманганату калію на очисних водопровідних спорудах з метою очищення води від значного забруднення органічними речовинами;

ü       очищенням питної води від збудників бактеріальних і вірусних інфекцій з застосуванням індивідуальних і колективних фільтрів "Кристал" (ФБ-2 та його модифікацій виробництва Української екологічної корпорації, 

м. Київ);

ü       застосуванням спеціальних патронів та інших приладів для дезінфекції води в криницях, басейнах та каптажах;

ü       якістю очищення і знезараження господарсько-побутових стічних вод і санітарного очищення території;

ü       санітарно-гігієнічним станом дитячих дошкільних закладів, шкіл, літніх оздоровчих закладів для дітей і підлітків, будинків відпочинку, санаторіїв, пансіонатів, кемпінгів, будинків для престарілих і інвалідів, ринків і підприємств комунального господарства і іншими об'єктами;

ü       дотриманням технологічних санітарних норм і правил, включаючи профілактичну дезінфекцію, на підприємствах харчової промисловості, громадського харчування і торгівлі харчовими продуктами з використанням санітарно-бактеріологічних методів дослідження;

ü       ринковою і вуличною торгівлею продуктами харчування з забороною роздрібної торгівлі продуктами, які використовують в їжу без термічної обробки, різними напоями (пиво, квас і ін.) без герметичної упаковки;

ü       санітарно-гігієнічним станом залізничних вокзалів, пасажирських тягачів, стоянок туристичних тягачів, аеровокзалів, річних морських і автодорожних вокзалів, а також об'єктів громадського харчування на транспорті;

ü       зливом фанових вод із річних і морських суден в місцях, визначених територіальними санепідстанціями;

ü       санітарним станом і профілактичною дезінфекцією туалетів громадського користування, особливо в місцях масового скупчення людей.

 2.13.5. Проводиться санітарно-освітня робота серед населення по профілактиці холери та інших гострих кишкових інфекцій з використанням всіх форм і методів санітарної освіти.

 2.14. Знезараження стічних вод в вогнищі холери

 2.14.1. У вогнищах холери всі господарсько-побутові стічні води, а також стічні води окремих підприємств і закладів, в тому числі стоки холерних стаціонарів, підлягають знезараженню. Перелік об'єктів, стічні води яких підлягають знезаражуванню перед відведенням в зовнішню каналізацію, визначають територіальні санепідстанції з врахуванням складності епідемічної ситуації.

 2.14.2. Для знезараження стічних вод застосовують хімічні (хлорування, підкислення, хлорування з підкисленням) методи дезінфекції.

 2.14.3. Із дезінфікуючих речових використовують препарати, включені в додаток N 15.

 2.14.4. Стічні води знезаражують в контактних резервуарах (відстійниках), а при їх відсутності - прямо в каналізаційних колекторах. Режим знезараження визначають в залежності від походження стічних вод, ступеня їх очистки і можливої тривалості контакту з дезінфікуючими речовинами.

 2.14.5. Знезаражування міських стічних вод і стічних вод холерного і провізорного госпіталів, ізолятора, які пройшли повну біологічну очистку, проводять шляхом хлорування з таким розрахунком, щоб концентрація залишкового хлору складала 1,5 мг/л після 30 хв. контакту, а колі-індекс в воді, яка скидається, не перевищував 1000.

    У випадку контакту біологічно очищених стічних вод з дезінфікуючими речовинами до 15 хв. слід проводити хлорування з одночасним підкисленням знезаражуваної рідини до pH 5,5- 6,0 з таким розрахунком, щоб концентрація залишкового хлору складала 1,0 мл/л, а колі-індекс в такій воді не перевищував 3000 (закриті каналізаційні системи).

 2.14.6. Знезаражування міських стічних вод і стічних вод холерних стаціонарів, які пройшли тільки механічну очистку, проводять шляхом хлорування з таким розрахунком, щоб концентрація залишкового хлору складала 4,5 мг/л, а колі-індекс стічної води не перевищував 3000.

    В окремих випадках, за погодженням з органами державного санітарного нагляду, для знезараження механічно очищених стічних вод шляхом хлорування допускається зменшення концентрації залишкового хлору до 2,5 мг/л після контакту ЗО хв. або 3,5 мг/л при контакті 15 хв.. При одночасному підкисленні стічних вод концентрацію залишкового хлору слід зменшити до 1,5-2,0 мг/л при контакті 30-15 хв.. Колі-індекс в такій воді не повинен перевищувати 10000.

 2.14.7. Знезараження банно-пральних установ проводять за допомогою хлорування з таким розрахунком, щоб концентрація залишкового хлору становила 5,0 мг/л після 15 хв. контакту, в колі-індекс води, яка скидається, не перевищував 10000.

 2.15. Епідеміологічний аналіз і оцінка ефективності протиепідемічних заходів

 2.15.1. Епідеміологічний аналіз у вогнищі холери проводиться від моменту виникнення його до повної ліквідації.

 2.15.2. Епідеміологічний аналіз проводять з метою встановлення джерела інфекції, можливих шляхів завезення холери в населений пункт, причин і умов, що призводять до виникнення місцевих випадків, виявлення діючих шляхів і факторів передачі збудника інфекції, а також для обґрунтування тактики і обсягу протиепідемічних заходів, направлених на локалізацію і ліквідацію вогнища, і оцінки їх ефективності.

 2.15.3. Епідеміологічний аналіз здійснює група спеціалістів епіданалізу і консультантів у взаємодії з групою обліку інформації, що створюється при медичному штабі.

 2.15.4. Для епідеміологічного аналізу необхідні дані про:

§         географічне розташування, природно-кліматичні і метереологічні умови адміністративної території;

§         демографічну характеристику населеного пункту;

§         міграцію населення;

§         туризм (екскурсійний, курортний, рекреаційний, діловий, релігійний (прочанство), участь у спеціальних заходах (ярмарки, конгреси, спортивні змагання та ін.), економічну міграцію робітників, службовців та інших контингентів до місця праці (постійної і тимчасової), військову і політичну (біженці, емігранти і ін.);

§         міграцію по тривалості: щоденну (маятникова), періодичну (включаючи сезонну);

§         транспортні зв'язки з територіями і державами, в першу чергу неблагополучними по холері;

§         соціально-економічні умови;

§         умови харчування, господарсько-питтєвого водопостачання, культурно-побутового водокористування (їх оцінка), каналізації і санітарні очистки у населеному пункті вогнища холери;

§         інфікованість (кількість, хворих (з дня захворювання) і вібріононосіїв з дня забору матеріалу) за днями спалаху (в

§         абсолютних і відносних показниках на 10000, 100000 населення) для спостереження за рівнем і динамікою епідпроцесу;

§         територіальний розподіл випадків захворювань на холеру і вібріононосійство, виявлення "територій ризику";

§         вікову структуру хворих і вібріононосіїв за віковими групами за кожен день спалаху в абсолютних і відносних показниках на 10000 і 100000 кожної вікової групи, "групи ризику";

§         соціальну (професійну) структуру у взаємозв'язку з віковою ("групи ризику");

§         розподіл хворих і вібріононосіїв за статтю;

§         шляхи і фактори передачі збудника інфекції, питому вагу їх ("фактори ризику");

§         очаговість холери (сімейна, виробнича, в організованих колективах і т.д.);

§         складність перебігу хвороби;

§         результати дослідження проб з об'єктів довкілля на холеру в вогнищах хворих (вібріононосіїв);

§         результати бактеріологічного обстеження на холеру людей за період спалаху:

 1) хворих на гострі кишкові інфекції, з них госпіталізованих в провізорний госпіталь, залишених вдома;

 2) хворих з дисфункцією кишечника і блювотою, що поступають в приймальні розподілювачі і установи спецрежиму, в

психоневрологічні стаціонари і диспансери, первинні пункти і стаціонарні центри прийому біженців і мігрантів;

 3) результати бактеріологічного обстеження на вібріононосійство серед декретованих груп населення, які від’їжджають з вогнища, і інших "груп ризику", визначених в кожному конкретному вогнищі з врахуванням епідситуації;

§         результати дослідження проб на холеру з об'єктів довкілля (в відповідності з розділом 2.10.) в населеному пункті;

§         характеристику культур холерних вібріонів (біовар, серовар, вірулентність, токсигенність, чутливість до антибіотиків), виділених від людей і із об'єктів довкілля (в динаміці);

§         порівняльну характеристику холерних вібріонів, виділених від людей та з об'єктів довкілля;

§         джерела контамінації холерними вібріонами об'єктів довкілля;

§         аналіз захворюваності на гострі кишкові інфекції в порівнянні з станом її за аналогічний період попереднього року;

§         строки завершальної дезінфекції в вогнищах хворих і вібріононосіїв.

 2.15.5. Для епідеміологічного аналізу використовуються:

§         карти епідеміологічного обстеження вогнища хворого на холеру (вібріононосійство);

§         історії хвороби;

§         дані про кількість досліджених проб (вода, їжа, змиви та інші об'єкти) в вогнищі хворого (вібріононосія) в населеному пункті про кількість виділених культур холерних вібріонів (по датах забору матеріалу);

§         кількість обстежених на холеру різних контингентів населення і кількість виділених культур холерних вібріонів;

§         дані бактеріологічних обстежень на холеру харчових продуктів і інших проб, досліджуваних за епідпоказниками;

§         результати санітарно-бактеріологічних і фізико-хімічних досліджень води водоймищ (поверхневих і підземних) централізованого і нецентралізованого водопостачання, води господарсько-питних водопроводів, поверхневих водоймищ, які використовуються в рекреаційних цілях, і стічних вод;

§         матеріали санітарно-епідеміологічного нагляду за комунальними об'єктами, підприємствами харчової промисловості, громадського харчування, торгівлі продовольчими товарами, місцями масового відпочинку, дитячими дошкільними і підлітковими установами, вокзалами (аеро-, залізничними, річними, морськими, автовокзалами та автодорожними) і іншими епідеміологічно важливими об'єктами;

§         дані про завершальну дезінфекцію в вогнищах холери;

§         результати перевірок режиму безпечності роботи в госпіталі, ізоляторі, обсерваторі, бактеріологічній лабораторії.

 2.15.6. Оцінка ефективності протиепідемічних заходів включає:

§         своєчасність госпіталізації хворих на холеру (з дня захворювання, звертання і активного виявлення);

§         своєчасність госпіталізації вібріононосіїв (з дня забору матеріалу і з дня підтвердження культури);

§         своєчасність проведення заключної дезінфекції в вогнищі, результати його контролю;

§         результати активного виявлення хворих на холеру на етапах подання медичної допомоги і при здійсненні подвірних обходів (виявлення хворих з проносом і блювотою з дня захворювання і скільки з них було хворих на холеру);

§         кількість виявлених хворих на холеру серед провізорно госпіталізованих;

§         попередження інфікування холерою персоналу в холерному, провізорному шпиталях, ізоляторі, обсерваторі, бактеріологічних лабораторіях, на евакотранспорті і в інших медичних установах;

§         результати обстеження на вібріононосійство різних груп населення;

§         результати бактеріологічних досліджень на холеру, санітарно- бактеріологічних і інших лабораторних досліджень проб з об'єктів довкілля;

§         повноту і обсяг заходів, направлених на механізм передачі збудника інфекції;

§         ефективність екстреної профілактики;

§         здійснення обмежувальних і карантинно-обсерваційних заходів;

§         санітарно-освітню роботу;

§         виявлення причин виникнення випадків холери та повнота виявлення джерел інфекції;

§         кількість днів, які були необхідні для локалізації та ліквідації вогнища;

§         матеріальні, фінансові витрати для ліквідації вогнища.

 2.15.7. Результати епідеміологічного аналізу оформляються в вигляді пояснювальної записки з графіками, таблицями, картами, доповідаються щоденно в медичний штаб і являються основою відповідних коректив направленості обсягу і організації протиепідемічних заходів.

 2.15.8. Вогнище вважається ліквідованим через 10 днів після госпіталізації останнього хворого (вібріононосія) незалежно від вірулентності, токсигенності виділених штамів холерних вібріонів і проведення завершальної дезінфекції в вогнищі. Холерні і провізорні госпіталі, ізолятори продовжують роботу до виписки останнього хворого (вібріононосія).

 2.15.9. Після ліквідації вогнища холери медичним штабом подається в належному порядку в МОЗ України заключний звіт, в якому висвітлюються питання, зазначені в пунктах 2.15.4. і 2.15.6.

 3. Заходи в населених пунктах після ліквідації вогнища холери

 3.1. Заходи по відношенню до осіб, які перенесли холеру або вібріононосійство

 З.1.1. Осіб, які перенесли холеру або вібріононосійство, після виписування із стаціонарів допускають до роботи (навчання), незалежно від професії, і беруть на облік в територіальних санепідстанціях і кабінетах інфекційних захворювань поліклінік за місцем проживання; на кожного з них заводиться карта (форма N 2) і встановлюється диспансерний нагляд строком на 3 місяці.

 3.1.2. Диспансерний нагляд здійснюється кабінетом інфекційних захворювань; при відсутності кабінету нагляд здійснює дільничний лікар (терапевт, педіатр).

 3.1.3. В перший місяць проводиться бактеріологічне обстеження випорожнень один раз за 10 днів. У подальшому випорожнення досліджують один раз на місяць. Перший забір випорожнень здійснюється після прийому проносного (сірчанокислий магній - 30 г для дорослих, дітям - у відповідності з віком).

 3.1.4. У випадку виявлення вібріононосійства у реконвалесцентів вони госпіталізуються в холерний госпіталь, після чого диспансерний нагляд за ними відновлюється.

 3.1.5. Особи, які перенесли холеру або вібріононосійство, знімаються з диспансерного обліку при відсутності виділення холерного вібріону протягом строку диспансерного нагляду. Зняття з диспансерного обліку здійснюється комісією у складі головного лікаря поліклініки, інфекціоніста і епідеміолога.

 З.2. Профілактичні заходи в населених пунктах після ліквідації вогнища холери

 3.2.1. Медичний штаб на основі епідеміологічного аналізу в вогнищі холери розробляє на період після ліквідації вогнища комплекс заходів, направлених на усунення причин можливого виникнення епідемічних ускладнень, і оформляє їх наказом керівника територіального органу охорони здоров'я. В комплексний план протихолерних заходів вносять відповідні корективи.

 3.2.2. Територіальні санепідстанції:

§         здійснюють епідеміологічний нагляд за холерою у відповідності з наказом санепідслужби і комплексним планом по виконанню протихолерних заходів на період після ліквідації вогнища;

§         забезпечують постійний нагляд за епідеміологічно важливими об'єктами (об'єктами ризику);

§         проводять щомісячно епідеміологічну оцінку умов господарсько-питного водопостачання населення, рекреаційного водокористування, каналізування населеного пункту;

§         здійснюють посилений контроль за ефективністю очистки і знезараження господарсько-побутових стічних вод,

§         санітарно-гігієничним станом дитячих дошкільних, шкільних, оздоровчих закладів, психоневрологічних стаціонарів, первинних пунктів і стаціонарних центрів прийому біженців і мігрантів,

§         умовами розміщення тимчасових (сезонних) робітників,

§         санітарно-гігієничними умовами на шляхах переїзду і в місцях тимчасового проживання робітників відгонного тваринництва.

 3.2.3. Продовжується проведення санітарно-освітньої роботи по профілактиці холери.