Запобігти загрозі Третьої світової війни
та ядерному знищенню
Щоб запобігти переростанню російсько-української війни у Третю світову та усунути реальну загрозу ядерного знищення людства, світ має відмовитися від «політики стримування», що вичерпала свій потенціал перед обличчям зростаючого апелювання до ядерного шантажу.
Єдиним ефективним шляхом є перехід до нового формату дії — не дипломатичного компромісу і не військового протистояння, а правового творення. Саме формування Нової системи міжнародної безпеки та розвитку (НСМБР) як глобальної правової архітектури довіри здатне покласти край циклам насильства, замінивши силу — законом, страх — справедливістю.
Якщо Президент США проголосить про формування Нової системи міжнародної безпеки та розвитку (НСМБР) — архітектури, що поєднує цифрову власність, громадянський пасивний дохід і поліцентричні інститути, — це не просто політична заява. Це — зміна логіки управління світом.
У такій ситуації війна перестає бути вигідною навіть економічно, а стара система політичної влади, яка забезпечувала контроль над людьми та ресурсами, втрачає свій вплив в умовах глобального цифрового публічного простору та масових цифрових засобів виробництва.
Будь-який агресор не зможе продовжувати війну без економіки та енергії свого народу — без податків, страху й лояльності, на яких тримається вертикаль влади.
Якщо люди отримають альтернативне
джерело добробуту — громадянський пасивний дохід (ГПД) у межах
Цифрової інституційної платформи, то це гарантує стабільний дохід, цифрові
права та відкриті ринки власності. Це означає, що економіка і люди отримають новий центр економічного тяжіння,
незалежний від держави.
Для будь-якої влади це буде не лише економічним викликом, а й фактором екзистенційного існування та стійкості: якщо поліцентричні цифрові інститути — носії етики, власності й довіри — функціонуватимуть на міжнародних серверах (наприклад, під егідою США або міжнародного Хабу), то люди отримають доступ до альтернативної цивілізаційної екосистеми, яка не підконтрольна місцевій владі. Враховуючи різноманіття культур та традицій, влада переорієнтовується з геополітичного на геокультурний формат суспільного розвитку. Це зберігає ідентичність, зміцнює суверенітет та забезпечує коеволюцію розвитку різних систем замість руйнівної «боротьби за життєвий простір», яка при появі глобального цифрового простору стає контрпродуктивною.
Це означатиме відокремлення народу і особистості від держави без революції — через перенесення лояльності, ресурсів і надій у цифрову площину, де цінність визначається не владою, а участю.
Пропозиція «громадянського пасивного доходу» (ГПД) у розмірі $1 375 на рік (~$115 / місяць) для кожного жителя земної кулі, включаючи громадян кризових регіонів, що фінансується через механізми цифрової власності, використання інновацій і реалізацію проєктів, створює потужний економічний аргумент: мир і стабільність починають годувати краще, ніж війна.
Як тільки населення це усвідомить, ресурсна база конфліктів зникає сама по
собі.
Народ, який має дохід, майбутнє та цифрову ідентичність у глобальній
екосистемі, не піде воювати за страх чи ідеологію.
Перед потенційним агресором постане вибір:
· або спробувати зберегти контроль, блокуючи цифрову інтеграцію (що технічно неможливо у відкритій мережі поліцентричних інститутів);
· або прийняти участь у новій системі й погодитись на умови миру, щоб зберегти політичне обличчя й мінімізувати втрати.
В обох випадках війна стає програшною стратегією.
Таким чином, створення Нової системи міжнародної безпеки та розвитку може стати реальною передумовою завершення війни.
Не тому, що вона змусить агресорів силою, а тому що вона позбавить його монополії на майбутнє.
Коли свобода, власність і дохід почнуть походити не від держави, а і від Цифрового суспільства — влада, що воює, попираючи міжнародне право або зі своїм народом, втрачає сам сенс свого існування.