World war and new revolutions – vs. – New international security system?

Світова війна і нові революції – або – Нова міжнародна система безпеки?

 

 

Про Проєкт Нової міжнародної системи безпеки

Нові інститути безпеки, сталого розвитку і управління трансформаціями

 

 

Глобальні зміни сьогодні відбуваються скрізь і всюди: у міжнародних відносинах, в технологіях, політиці, економіці, соціумі та екології. Це призводить до втрати контролю і ситуації, коли “не ми управляємо обставинами, а обставини управляють нами”.

 

Двополярний світ, до якого ми стрімко наближаємося, не може змінити еволюції та повернути нас до минулого світового порядку, бо еволюція зворотної форми розвитку не має. Руйнівні інновації, їх зростаюча масовість, відкритість і доступність без наявності управлінської функції остаточно поглинуть світовий порядок, що призведе до зміни соціальних процесів і нової конфронтації як на міжнародному, так і на регіональних рівнях, включаючи конфронтацію та автономію соціальних рухів, на які влада впливати вже не зможе. Це відрізняється від індустріального періоду розвитку, коли влада через ВПК контролювала інновації і соціальні потоки.

 

Кожна проблема зараз стає інформаційним приводом і потребує управління інформацією та інформаційною взаємодією. Як результат, виникнення інформаційної складової при вирішенні проблем призводить до ситуації, коли поряд з комерційним та бізнес аспектом виникає зміщення фокусу на соціальний ефект, додаткову публічну присутність та комунікацію. Фактично, це означає перехід до цифрового суспільства, яке базується на комунікації, взаємодії та кооперації.

 

Важливим результатом переходу до цифрового суспільства є впровадження нових соціальних гарантій, які стосуються розподілення екстраординарного прибутку, що генерується інноваціями, цифровізацією та Штучним Інтелектом.

 

Глобальний інформаційний простір сьогодні став геополітичним фактором. Він напряму впливає на суспільні процеси та якість життя, але досі не має механізмів управління.

 

Критерієм істини для складних систем є система управління (М.Амосов). Сьогоднішні системи управління, які побудовані на ВПК (на “атомній бомбі”), на авторитарному та колективному примусі, не діють в інформаційному просторі і не можуть подолати “другий інформаційний бар'єр” – неспроможність людини обробляти велику кількість інформації (В.Глушков).

 

Відсутність управління інформаційним простором призводить до того, що Інтернет, інновації, масова доступність до знань стимулюють збільшення суспільних проблем таких, як популізм, війни, падіння зайнятості, міграція, біженці та поглиблення світової економічної кризи. Держави починають втрачати суверенітет, а уряди втрачають монополію на управління суспільством.

 

Цифрове суспільство, нові соціальні та економічні процеси потребують нової системи міжнародної безпеки, яка виступає фундаментом для сталого розвитку, забезпечення життєздатного майбутнього та захисту прав, інтересів і свобод в новому просторово-часовому континуумі інновацій, технологій та Інтернету.

 

Для управління сьогоднішніми трансформаціями потрібні нові інститути. Даний Проєкт пропонує цифрову інституційну платформу для створення поліцентричних інститутів безпеки, сталого розвитку і управління трансформаціями.

 

Проєкт передбачає створення нової міжнародної господарської організації, яка забезпечить де-юре і де-факто розгортання “нової системи міжнародної безпеки” та нового формату інвестиційної діяльності задля економічного зростання, сталого розвитку та протистояння геопланетарним викликам. Це створює потужні наративи розвитку на фоні зростання світової економічної кризи, політичних, демографічних і геопланетарних ризиків.

 

Проєкт дозволяє здійснити реформи і модернізацію країн в умовах глобальних інновацій, цифровізації та технологічної сингулярності шляхом подолання бюрократичних бар‘єрів та неефективності імперативного формату управління через розширення систем управління новими поліцентричними контурами зі зворотним зв’язком.

 

Цей Проєкт:

 

·       належить до категорії “максимально життєздатний проєкт” (maximum viable project) і забезпечує життєздатність світової економіки та соціального розвитку в умовах політичної та економічноі невизначеності, фінансової уразливості та геопланетарних викликів;

·       знімає протиріччя між глобальним характером подій / (проблем, інновацій, цифровізаціі, геопланетарних викликів) та обмеженістю національних юрисдикцій щодо створення механізмів саморегулювання, взаємоконтролю та правового забезпечення для вирішення проблем;

·       дозволяє швидко купирувати війни, протидіяти екологічним кризам, долати наслідки стихійних лих, пандемій тощо на основі формування метаконтуру, який створює інклюзивні стимули та зворотні зв‘язки, а також формує правове середовище з механізмами прямої дії, що забезпечує швидке відновлення та розвиток кризових регіонів;

·       забезпечує подальший розвиток країн під гаслом “багато країн – одна планета” шляхом створення нової міжнародної економічної організації для залучення приватних інвестицій, створення нових робочих місць під надання міжнародних пільг, гарантій та імунітету і створення на цій основі глобальної солідарної економічної і соціальної активності;

·       забезпечує міжнародну легітимізацію “цифрового права”, яке формує Цифрове суспільство та створює інклюзивні механізми безпеки та сталого розвитку;

·       забезпечує потужний фактор економічного зростання на основі Соціальної і Солідарної Економіки, інклюзивного і солідарного інвестування у проєкти сталого розвитку;

·       стає фундаментом для розгортання нової міжнародної системи безпеки.

 

 

Основні фактори, що обумовлюють створення

Нової системи міжнародної безпеки

 

Нові інститути управління ризиками, інноваціями, соціальними процесами та глобальними трансформаціями

 

 

Світ стоїть на порозі турбулентності і переформатування світових інституцій та правил. Це означає загострення конфліктів у різних регіонах, нові війни, а також непередбачувану зміну балансу сил.

 

Суспільство потребує інклюзивноі безпеки, забезпечення справедливості та побудови сильних інституцій.

 

 

Фактор війни: поліцентричне управління vs. мобілізаційна політика

 

Гібридний характер сучасних війн протистоїть традиційному формату конвенційних мобілізаційних політик, які сьогодні терплять тотальну поразку. Як свідчать останні події, конвенційні політики ведення війни, які передбачають масову мобілізацію і пов’язані зі значними витратами ресурсів, матеріальними збитками і людськими жертвами, принципово неспроможні протистояти квантовій архітектурі гібридних війн та глибинній інкапсуляції агресії.

 

Система міжнародної безпеки, що побудована на концептах “атомної бомби” і миротворчих місіях, вже не працює. Утримувати військовою силою порядок на захоплених територіях в умовах відкритої економіки, глобальних комунікацій і Інтернету неможливо, а на фоні глобальної економічної невизначеності, фінансової уразливості, демографічної кризи і геопланетарних проблем є повністю контрпродуктивним.

 

Потрібна нова інклюзивна система міжнародної безпеки, яка базується на глобальній економічній взаємодії та поліцентричних інститутах, що генерують численні зворотні зв’язки для протидії можливим ризикам, загрозам та конфліктам.

 

Це також важливо для післявоєнного відновлення постраждалих регіонів, щоб уникнути масової військової мобілізації та забезпечити контроль компенсації збитків.

 

 

 

Фактор кризи глобального управління – перехід до нового світового порядку: потреба у впровадженні цифрових інститутів для глобального багатостороннього економічного співробітництва та інклюзивної безпеки

 

Застаріла Вестфальська система міжнародних відносин з її пріоритетом національних інтересів, обмеженість монетарних та бюджетних механізмів економічного регулювання, а також фрагментарність правових юрисдикцій призвели сьогодні до кризи глобального управління.

 

Вихід з цієї кризи потребує вдосконалення інституційної архітектури суспільства та розгортання цифрової платформи для глобальної економічної взаємодії та забезпечення багатостороннього співробітництва стейкхолдерів.

 

Новий просторово-часовий континуум Інтернету приніс віртуалізацію благ, активів та суспільних відносин. А інновації змінили способи ведення бізнесу та отримання доданої вартості.

 

Формалізація та інституціалізація нових віртуальних суб'єктів, об'єктів, нових цифрових відносин, а також зростання економічної та соціальної різноманітності потребують розширення системи управління.

 

Суспільство управляється через систему цінностей та систему власності.

 

Тому для подолання кризи глобального управління необхідно:

·         розширення інституційної та правової системи – для створення вільних поліцентричних інститутів, що забезпечують розвиток та легітимізацію нових ідей, концепцій та мотивацій;

·         розширення економічної системи – на основі впровадження інституту цифрової власності, що забезпечить інклюзивну безпеку; захист прав, інтересів і свобод; глобальне багатостороннє економічне співробітництво стейкхолдерів, а також розвиток економічного індивідуалізму та солідарні механізми зростання капіталу та суспільного блага.

 

Фактор цифровізації

 

Цифровий світ – це світ без кордонів, з максимальною свободою, самоврядуванням, безперервним розвитком і новими можливостями. Це світ найбільших прав, свобод і можливостей для окремої людини.

 

Можливість управління часом, а також онтологіями, формами, змістами і мотиваціями за рахунок віртуалізації цифрової реальності є принциповим фактором, який робить непридатним традиційний менеджмент, що базується на незмінності плинності часу та онтологій.

 

Контур національної юрисдикції є суттєво обмеженим для регулювання цифрового світу. Потрібен контур мета юрисдикції, який забезпечить нейроморфологічну архітектуру для регулювання, безпеки та правового забезпечення цифрового світу.

 

 

Фактор нової “когнітивної парадигми”

 

Тадиційна бюрократія іманентно спрямована на реплікацію старих форм. Як результат, сьогодні це призводить до поглиблення кризових явищ та викликає тотальне розчарування у суспільстві.

 

Тому вихід з сьогоднішньої глобальної кризи для будь якої країни неможливий через традиційні політичні та економічні бюрократичні механізми.

 

Потрібна зміна когнітивної парадигми. Це означає отримання інтелектуального суверенітету, який передбачає нову систему безпеки, а також наявність власного концепту бачення світу (новоі онтології та образу майбутнього, новоі системи управління тощо).

 

Рішенням є створення новоі міжнародної господарської організації, яка забезпечить метаконтур управління для нових онтологій, форм та мотивацій, які виникають в умовах технологічної сингулярності, глобальноі невизначеності та трансформацій.

 

Ініціатором створення такої міжнародної організації має стати само суспільство: наука, профспілки, громадські організації, які забезпечать проведення засновницькоі конференції за участю зацікавлених країн та бізнесу.

 

 

Фактор суспільних трансформацій і глобального економічного співробітництва

 

Епоха тейлоризму з максимізацією продуктивності і прибутку закінчується в умовах технологічної сингулярності, цифрових комунікацій та масового доступу до знань. Настає епоха Цивілізму з безкінечністю ступенів свободи, різноманіттям онтологій та віртуальних інтерпретацій реальності. Ця нова епоха характеризується економічним індивідуалізмом, квантовими процесами суспільної взаємодіі та новими трансцендентними мотиваціями.

 

Домінування Hi-tech змінюється на hi-Hume, коли процеси визначаються не формальними алгоритмами, а ситуативною взаємодією, а економіка розширюється новими формами Соціальної і Солідарної Економіки.

 

Світ отримав цифрові комунікації та Інтернет. Як результат, суспільство потребує цифрових інститутів, цифрової власності та цифрового багатостороннього співробітництва.

 

Головною проблемою, що заважає сьогодні економіці нормально функціонувати, є інституційна обмеженість її структури. Суспільство очікує розширення ступенів свободи, впровадження нових онтологій та форм, а також нової архітектури економічної діяльності.

 

Суспільство потребує нової міжнародної господарської організації для глобального економічного співробітництва, а також цифрової платформи для багатосторонньої взаємодії стейкхолдерів.

 

Створення такої міжнародної організації означає впровадження нової системи міжнародної безпеки з поліцентричними контурами управління ризиками і загрозами.

 

 

 

Фактор соціалізації та криміналізації Інтернет-простору:

проблеми кібербезпеки та кіберзахисту

 

Кіберзлочинність, кібершахрайство, а також обсяг "негативного контенту" в Інтернеті стрімко зростають.

 

Фейки, кібербулінг, сталкерінг, піратство, екстремізм в Інтернеті суттєво впливають на суспільні відносини та потребують впровадження ефективних механізмів контролю і протидії ризикам і загрозам.

 

Рішенням є впровадження нейроморфологічної архітектури, яка може бути розгорнута на базі цифрової інституційної платформи.

 

В такий спосіб забезпечується трансгранична юрисдикція, а також поліцентричні механізми автоформалізації управління ризиками та загрозами в кіберпросторі.

 

 

Фактор концептуальних ризиків: втрата старих змістів, форм, сенсів і мотивацій

 

Сьогоднішній фазовий перехід від індустріального укладу до цифрового суспільства супроводжується концептуальними ризиками і цивілізаційними зсувами. Інтернет, Цифровізація і інновації змінюють свідомість і формат мислення.

 

Масштабне впровадження Штучного Інтелекту несе корінні концептуальні зміни в економіку та суспільство.

 

Традиційний суспільний устрій, а також зміст, форми, сенси та мотивації потерпають від швидкості та масштабу глобальних змін.

 

Держави, уряди і корпорації втрачають монополію на знання та інформацію, а економічні суб‘єкти отримують можливість взаємодії без посередників через інформаційний простір та цифрові платформи.

 

Різноманітні віртуальні інтерпретації реальності, доповнена та віртуальна реальність (AR/VR) створюють світ нових можливостей та нової доданої вартості.

 

Екстраординарний прибуток, який генерується інноваціями, потребує зміни формату для соціальних гарантій та суспільного блага, а також впровадження нового соціального доходу.

 

Всі ці тектонічні еволюційні зміни свідчать про формування нової форми суспільних відносин - Цивілізму.

 

Суспільство потребує нового устрою, змісту, форм, сенсів та мотивацій. Суспільство очікує зміни самої матриці соціуму на нову соціально-солідарну архітектуру.

 

Рішенням є створення нової міжнародної господарської організації, яка забезпечить трансграничну юрисдикцію та створення вільних поліцентричних інститутів в форматі сталого розвитку та життєздатного майбутнього. Це дозволить запобігти радикалізації суспільства, зростанню напруженості і втрати сенсів та створить нові мотивації більш справедливого та життєздатного суспільства.

 

 

Фактор ментальної безпеки в умовах планетарних загроз, економічної невизначеності та руйнівних інновацій

 

Зростання цифровізації, інновацій та планетарних загроз призводить до збільшення психічного стресу людини. У результаті, наприклад, збитки ЄС від депресій і вигорання мозку сьогодні перевищили 300 мільярдів євро на рік.

 

Ментальне здоров‘я людини, суспільства і нації потребує особливої уваги і передбачає вирішень наступних завдань:

-        ментальний розвиток в умовах руйнівних інновацій, технологічної сингулярності, алгоритмізаціі суспільства та цифрового індивідуалізму;

-        ментальне відновлення після кризових явищ;

-        ментальне протистояння планетарним загрозам (кліматичним, екологічним, демографічним).

Вирішення цих завдань потребує нових соціальних гарантій, нової інституційної архітектури та нової системи управління економікою.

 

 

Фактор (інститути) соціальної безпеки і соціальних гарантій в умовах глобальних трансформацій

 

Соціальний розвиток, соціальні гарантії, а також забезпечення миру, справедливості і розвиток вільних інститутів потребують вдосконалення соціальної архітектури суспільства.

 

Розгортання Соціальної та Солідарноі Економіки, яка сприятиме розвитку економічного індивідуалізму, є важливим напрямком, визначеним ООН (The UN General Assembly on 18th April 2023 has adopted the resolution “Promoting the Social and Solidarity Economy for Sustainable Development” , A/RES/77/281).

 

 

 

Фактор цивілізаційного переходу: подолання “другого інформаційного бар'єра” – перехід до цифрового суспільства

 

Сьогоднішня глобальна системна криза є наслідком цивілізаційного переходу до цифрового суспільства, що на практиці означає подолання “другого інформаційного бар'єра” (В.Глушков).

 

Перший інформаційний бар‘єр привів до використання калькуляторів, комп‘ютерів та цифрових комунікацій для прискорення обробки інформації.

 

“Другий інформаційний бар'єр” означає неможливість людини управляти зростаючим потоком інформації та збільшенням інформаційної взаємодії.

 

Ця проблема становить критичну цінність для пересічного споживача на фоні економічної невизначеності, конвергенції викликів, технологічної сингулярності та руйнівних інновацій, бо зростаючий потік інформації та загроз робить людину безпорадною.

 

Вирішення проблеми потребує інституційної автоформалізації процесів, що забезпечить юридично значиму багатосторонню взаємодію на базі Штучного Інтелекту, поліцентричних інститутів та динамічних зворотних зв‘язків.

 

 

 

Фактор фазового переходу до нового світового порядку: подолання негативних наслідків глобальних трансформацій

 

Управління суспільством здійснюється через бюрократію, яка є непереборним бар’єром для проведення модернізації та реформ.

 

Цифрове суспільство передбачає впровадження додаткових контурів управління – глобальних інвестиційних контурів на основі цифрової інституційної платформи та локальних громадських контурів на основі вільних поліцентричних інститутів, що дозволить уникнути бюрократичних бар’єрів при реалізації програм розвитку.

 

Такий підхід передбачає створення нового інституту – нової міжнародної господарської організації, яка забезпечить створення інститутів цифрового суспільства та реалізацію прибуткових проєктів сталого розвитку на основі надання міжнародних пільг, преференцій, гарантій та імунітету для залучення інвестицій та бізнес ресурсів. Це дозволить подолати негативні наслідки сьогоднішніх глобальних трансформацій.

 

 

Фактор непередбачуваності та нерегульованості цифрових інновацій: нейроморфологічна архітектура управління неструктурованими формами та смислами

 

Кількість цифрових інновацій та різноманітних інтерпретацій реальності сьогодні не піддається регулюванню. В основі цього лежить той факт, що виникнення “нового”, яке часто не підлягає формалізації та стандартизації, відіграє в цифровому віртуальному світі центральну роль.

 

У віртуальному світі взаємодія суб'єктів не підпорядковується жодним законам. Їхня діяльність обумовлена їх власними автономними внутрішніми причинами. Кожен суб'єкт у віртуальному світі прагне досягнення своїх власних спонтанних цілей. Час та напрямок процесів взаємодії визначені випадковим чином, а події є наслідком нестійкості хаосу. Це призводить до віртуальної картини "відкритого" світу, в якому в кожний момент часу в гру входять нові можливості.

 

Кожна спонтанна дія привносить новий рух, незрозумілий і породжуючий всілякі причини та наслідки.

 

Як результат, нестійкість, хаос та квантові мультипроцеси – це середовище функціонування інформації, знань та нематеріальних активів.

 

У цьому новому цифровому просторово-часовому континуумі Інтернету зростає нова економіка. Нова економіка вимагає монетизації, а також інфраструктури для логістики та управління знаннями, інформацією, комунікаціями, відносинами та всілякими нематеріальними активами.

 

Рішенням є нейроморфологічна архітектура, яка забезпечує управління неструктурованими формами та смислами та яка може бути розгорнута на цифровій інституційній платформі.

 

 

 

Фактор інформаційної безпеки: війни в медійному просторі, маніпуляціі в соціальних мережах та вплив Штучного Інтелекту

 

“Війна любить швидкість і не любить затягування.” – Сунь Цзи “Мистецтво війни”.

 

Інформаційні війни на фоні медійної незахищеності та ментальної уразливості несуть сьогодні безліч загроз для суспільства і стають потужним інструментом агресії та маніпуляцій.

 

Фейки починають захоплювати інформаційний простір. Фактчекінг не встигає за потоком подій. Соціальні мережі та Штучний Інтелект (ШІ) значно розширюють простір для маніпуляцій. Традиційні інститути та правові механізми не працюють в новому просторово-часовому континуумі Інтернету. В результаті, суспільство вже відчуває тотальний дефіцит довіри та безпеки.

 

Конвенційні медійні системи сьогодні програють інформаційну війну. Фейки можна створювати набагато швидше, ніж фактчекінг встигає їх спростувати. Ця диспропорція є потужною зброєю в інформаційних та медійних війнах.

 

Потужним фактором інформаційної небезпеки стає Штучний Інтелект. Здатний створювати тексти, зображення і копіювати голоси, Штучний Інтелект стає викликом для демократії і може назавжди змінити уявлення про виборчий процес, який перестає бути проявом демократії і перетворюється на медійні війни.

 

Використання Штучного Інтелекту і нейромереж посилює давно відомі проблеми і загрози, серед яких – маніпуляція інформацією, фейки, відверта дезінформація.

 

Сьогодні створення фейків, неправдивих відео або аудіо, спрямування їх на конкретні цільові групи із забезпеченням фото чи відео підтвердження не потребує великих людських ресурсів – за допомогою ШІ це може створювати одна людина.

 

Фінансові ринки, демократичні вибори, політична репутація стають сьогодні найбільш уразливими до маніпуляцій з використанням Штучного Іінтелекту, який може створювати миттєвий руйнівний ефект.

 

Інформаційні війни набувають жорстких форм. Соцмережі, вплив яких на громадську думку значно посилився, разом з Штучним Інтелектом стають небезпечною зброєю для поширення дезінформації, що може вплинути на політичні виборчі процеси та демократію загалом. Підроблені відео та "гіперреалістичні боти" полегшать поширення дезінформації під час передвиборчої кампанії.

 

Проте встановлення адекватних фільтрів для відсіювання фейків і протидії маніпуляціям цілком можливе при розгортанні "цифрової інституційної платформи", яка забезпечує середовище економічної взаємодії з множинними зворотними зв'язками, що нейтралізують фейкову інформацію, алгоритми інформаційної агресії та можливості для шахрайства і маніпуляцій.

 

 

 

Фактор (інститут) міжнародної безпеки

Припинення регіональних конфліктів, подолання їх наслідків та наслідків різноманітних криз неможливо в рамках національних юрисдикцій (які значно обмежені), якщо вони не інтегровані у систему глобального економічного співробітництва.

 

Рішенням є передача кризових регіонів (регіонів військових конфліктів, стихійних лих; регіонів, вражених кліматичними змінами) у міжнародне управління, яке забезпечує інвестиції, робочі місця, преференції, пільги, гарантії на основі трансграничної юрисдикції.

Поєднання кризових регіонів в одну систему кризових регіонів перетворює їх у центри розвитку завдяки міжнародним преференціям, пільгам, гарантіям і створює потужний потенціал для зростання світової економіки:

-        Розробка важливих для людства проєктів та інноваційних технологій у рамках міжнародних пільг, преференцій, гарантій.

-        Залучення військових контингентів для безпеки регіонів, переданих у міжнародне управління.

-        Ментальне відновлення постраждалих регіонів за рахунок реалізації наукоємних проєктів.

-        Індивідуальна безпека та захист прав, інтересів і свобод завдяки введенню в дію Цифрового права і цифрової власності.

 

 

Фактор (інститут) економічноі та фінансової безпеки

 

Стимулювання попиту через споживче кредитування, яке рухало економіку останні 40 років, а також діючі механізми глобалізації вже не дають економічного ефекту. Виникає гостре питання забезпечення економічноі та фінансової безпеки.

 

Потужним фактором економічного розвитку стає Нова система міжнародної безпеки з механізмами інклюзивного і солідарного інвестування у проєкти сталого розвитку. Для забезпечення глобального економічного співробітництва стейкхолдерів потрібні віртуальні економічні середовища, які створюються і взаємодіють на основі цифрової інституційної платформи Веб-розуму. Для конфіденційності, контролю, безпеки та правового забезпечення необхідне впровадження CBDC (цифрова валюта центральних банків) на основі цифрової інституційної платформи.

 

 

 

Фактор (інститут) розгортання Соціальної і Солідарної Економіки та цифрового бізнесу

Традиційно бізнес реалізує свої ідеї в нормативному правовому полі якоїсь країни. Це має суттєві обмеження щодо захисту бізнесу, його прав, інтересів і свобод. Тепер бізнес зможе реалізовувати себе в цифровому праві, яке є глобальним, а також у віртуальному середовищі створення бізнесу, яке суттєво спрощує функціонування бізнес-процесів.

Бізнес, або індивідуальна діяльність розширюють свій потенціал на весь світ, в той же час перебуваючи в сфері регулювання, контролю та правового захисту міжнародного рівня. Пошук інвесторів та нових ринків збуту прискорюється в рази.

Економічний суб’єкт створює вільні інститути різної конфігурації, приєднується до груп, засновує свої, створює нові комплементарні, партнерські відносини та нові робочі місця.

Економічний суб’єкт не платить податків, поки його фінансові активи працюють у рамках глобального цифрового права. Він платить податки, коли вступає в правові взаємовідносини з національним правом різних країн.

Частина доходу, який виникає у Новій системі міжнародної безпеки від глобальних цифрових інновацій, цифрової індустрії та реклами, спрямовується на створення нових робочих місць, соціальне забезпечення та допомогу населенню постраждалих регіонів.

 

 

Фактор (інститут) розгортання “цифрового права”

 

В умовах глобальної цифровізації та віртуалізації процесів правова система потребує :

 

-        розширення та впровадження інститутів “цифрового права”: цифрової правосуб’єктності (digital legal identity), цифрової власності і цифрових правових відносин – для регулювання, контролю та правового забезпечення інновацій та їх наслідків (зокрема, для вирішення проблем трансграничності, невизначеності та вразливості існуючих ринків), а також вільних (поліцентричних) інститутів і цифрових соціальних процесів;

-        забезпечення глобальної легітимізації, сек'юритизації та монетизації активів на основі цифрового права в умовах технологічної сингулярності та економічної невизначеності;

-        розгортання бізнес-моделей з обліком цифрової доданої вартості та нематеріальних активів;

-        забезпечення на основі цифрового права управління багатосторонньою взаємодією стейкхолдерів, транскордонними процесами, сталим розвитком та захистом прав, інтересів і свобод.

 

 

Фактор (інститут) боротьби з агресією, корупцією, шахрайством

 

“Pacta sunt servanda” (“договори повинні дотримуватися”) – основний принцип громадянського та міжнародного права.

 

Нова система міжнародної безпеки, як система глобального цифрового суспільства вищого рівня, поглине здатність просувати алгоритми агресії, корупції, шахрайства,  які будуть соціально і технологічно заблоковані механізмами, спрямованими на підтримку гомеостатичної рівноваги системи міжнародної безпеки, та системою цифрового права.

 

Нова система міжнародної безпеки не дає змоги “олігархічно-корпоративному лобі перебувати у змові з владою проти суспільних інтересів”, спрямовуючи зусилля на реалізацію проєктів сталого розвитку.

 

 

Фактор (інститут) сталого розвитку та гео-планетарної безпеки

 

Проблеми з виконанням 17 Цілей сталого розвитку та інших глобальних програм ООН свідчать про те, що уряди та корпорації продовжують жити у Вестфальській системі з пріоритетом національних інтересів і не спроможні створити драйвери глобального сталого розвитку.

 

За цих обставин потужним фактором сталого розвитку сьогодні стає “економічний індивідуалізм” як вищий ступінь відповідальності особистості перед суспільством. Особиста відповідальність за захист своїх прав, інтересів і свобод виступає драйвером об’єднаної відповідальності перед всім світом і Природою та утворює новий формат міжнародної безпеки та сталого розвитку.

 

Перехід до економічного індивідуалізму обумовлений цифровізацією та інноваціями, що можна спостерігати на прикладі розвитку гіг-економіки та економіки віддаленої роботи, а також на задекларованому ООН концепті Соціальної та Солідарної Економіки.

 

Економічний індивідуалізм ґрунтується на потребі впровадження “цифровоі власності” як універсального інтерпретатора фізичних і нематеріальних активів, а також механізма інституціалізаціі та монетизації інформації, знань, компетенцій, комунікацій і відносин. Для торгівлі та обігу цих нових активів потребен новий ринок, який введе в дію цифрові правові взаємовідносини, значно розширить економіку, забезпечить економічне зростання та подолання кризи економічноі нерівності.

 

Ще однією проблемою є потреба у створенні виконавчого органу, який забезпечить громадське управління та нормативно-правове забезпечення проєктів сталого розвитку на основі трансграничноі юрисдикції, а також надасть пільги, преференції, гарантії і імунітет масштабним наукоємним проєктам сталого розвитку для забезпечення гео-планетарноі безпеки.

 

 

Фактор (інститут) гео-екологічної безпеки та протистояння “дестабілізаціі” клімату

 

Важливим фактором розвитку сьогодні виступає підтримка потенціалу біосфери, протистояння “дестабілізаціі” клімату та адаптація до кліматичних змін, що включає: (a) реалізацію гео-природних проєктів; (b) розгортання стійкої інфраструктури; (c) створення поліцентричної системи самоврядування і управління ризиками.

 

 

Фактор гіперпов’язаної економіки

 

Результатом зростаючої складності ринку сьогодні є те, що сучасна гіперпов’язана економіка поводиться не так, як передбачали експерти. Взаємодія має більше значення, ніж природа суб’єктів. Вивчення окремих галузей ніколи не дасть нам уявлення про те, як працює економіка. Для цього потрібно розуміти економіку як єдиний організм, а не сукупність компаній і галузей. Це називається «емерджентною» властивістю цілого, згідно якої важливим є взаємодія між частинами. І взаємодія може підпорядковуватися дуже простим правилам.

 

The main idea behind growing complexity of the market is that the hyper connected economy behaves in way not predicted by the experts. The interactions matter more than the nature of the units. Studying individual industries will never give us an idea on how the economy operates. For that, one needs to understand an economy as a single organism, not a collection of companies and industries. This is called an “emergent” property of the whole, by which what matters is the interactions between parts. And interactions can obey very simple rules.

 

 

 

Фактор забезпечення прибутковості інвестицій та бізнесу в умовах економічної невизначеності, фінансової уразливості та геопланетарних загроз

 

Головний фактор виходу з сьогоднішньої кризи – це інституційне розширення інвестиційної та економічної діяльності.

 

Інвестиції та бізнес потребують прибутковості, а також захисту прав, інтересів і свобод.

 

Сьогодні це вирішується шляхом розгортання віртуальних середовищ створення бізнесу та систем інклюзивних солідарних інвестицій, які забезпечують безпеку, гарантії та імунітет для ведення бізнесу, мобілізацію ресурсів для різноманітних проєктів розвитку, а також справедливе розподілення екстраординарного прибутку від інновацій.

 

 

 Інститут Фінансування Нової системи міжнародної безпеки

Фінансується коштом від реалізації проєктів Нової системи міжнародної безпеки та залученням інвестицій міжнародних фондів, компаній, банків у проєкти сталого розвитку.

 

 

Міжнародний Хаб з управління проєктами сталого розвитку

Хаб бере на себе створення і підтримку цифрового віртуального середовища для управління проєктами сталого розвитку, що включає управління фінансовими, інформаційними та технологічними (цифровими) активами, та дотримання цифрових правових відносин на міжнародному рівні.

 

Міжнародний Хаб управління проєктами сталого розвитку створюється не коштами та внесками країн. Країни запрошуються тільки як інститути, які створюють і підтримують нову міжнародну систему безпеки. Хаб є співвиконавцем проєктів, за що отримує вигоду. Це відкриває новий ринок інноваційних робочих місць, дає можливості отримання бізнес-інвестицій для проєктів та створення виробництв, потрібних для виконання проєктів.

 

 

Висновок

 

Це єдиний проєкт, де всі стейкхолдери, включаючи світовий великий бізнес, можуть бачити можливості інвестицій. Це проєкт більш значимий, ніж проєкти Ілона Маска і Марка Цукерберга.

 

Виявивши зацікавленість, великий міжнародний бізнес (який виступає головним драйвером економічних і соціальних процесів) докладе всіх зусиль, щоб уряди країн максимально сприяли створенню Нової міжнародної системи безпеки, основану на цифровому праві, цифрових інститутах та економічній інклюзії.

 

Великий бізнес повинен бачити більшу зацікавленість в реалізації проєктів сталого розвитку завдяки преференціям, пільгам, гарантіям та більш високому рівню прибутків.

 

Сучасні підходи до економічного аналізу і прогнозування не враховують реально наявний перехід до цифрового суспільства, задекларованого у Дорожній карті по цифровому співробітництву ООН, і не пропонують інституційного розширення на базі цифрової економіки, тому й неспроможні надати позитивний образ майбутнього, хоча суспільство має всі необхідні ресурси та технології для вирішення нагальних проблем і реалізації 17-ти Цілей сталого розвитку.

 

Проєкт Нової системи міжнародної безпеки вирішує сьогоднішню кризу управління цифровим інформаційним простором (яка гальмує світовий розвиток) і створює дієві механізми управління новими соціальними та суспільними процесами для забезпечення сталого розвитку і зменшення ризиків та загроз.

 

Нова система міжнародної безпеки є інклюзивною системою, яка: a) охоплює сьогоднішні зміни економічної та соціальної структури суспільства, зокрема, цифровий індивідуалізм, гіг-економіку, економіку віддаленої роботи, соціальну економіку тощо; b) побудована на нейроморфологічній архітектурі поліцентричних інститутів; c) забезпечує міжсистемне (синкретичне) об'єднання та взаємодію процесів. Все це у сукупності робить її гомеоморфною сьогоднішньому непередбачуваному суспільному середовищу.

 

Даний проєкт ґрунтується на фундаментальній науковій основі, пройшов громадське обговорення, міжнародну експертизу та має величезний соціальний та економічний потенціал.

 

Практична реалізація цього проєкту доведена дослідною експлуатацією.